Презентація видання «Я все чув, все бачив»

8 Вересня 2025

19 вересня в Музеї Голодомору відбудеться презентація видання «Я все чув, все бачив». Фрагменти з рукопису Івана Кочерженка 1922-1938 років. 

Спікери:

  • Олег Волянський, голова Попельнастівської сільської ради, історик;
  • Валерій Жванко, краєзнавець, журналіст, директор культурно-освітнього центру «Толока», упорядник та автор передмови книги «Я все чув, все бачив».
  • Юлія Коцур, к.і.н., завідувачка відділу усної історії Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду.

Рукопис Івана Хрисанфовича Кочерженка, жителя села Щасливе на Кіровоградщині, тривалий час зберігався в особистому архіві директора Щасливської школи Івана Погорілого. У 2021 році, на прохання голови Попельнастівської громади Олега Волянського, його передано для дослідження директору культурно-освітнього центру «Толока» Валерію Жванку. Краєзнавця настільки вразило прочитане, що він одразу вирішив опублікувати знайдений матеріал зі збереженням мови оригіналу. Так з’явилась книга «Я все чув, все бачив».

У виданні представлено фрагменти рукопису голови села Щасливе Івана Кочерженка періоду 1922–1938 років, який «допомагав будувати нове, світле майбутнє», а насправді – зруйнував долі сотень людей і зрештою й сам був заарештований у 1938 році як контрреволюціонер. Як активний організатор колективізації та розкуркулення на території чотирьох сіл: Веселого Барвінку, Доброї Надії, Веселого Роздолу і Щасливого Червонокам’янського (сьогодні Олександрійського) району Кіровоградської області, Кочерженко детально описував тогочасні події. Автор рукопису змальовує процес конфіскації, розподілу та передачі майна колгоспу, виселення сімей за межі України, бунти селян і подальші долі учасників подій.

Не оминув Іван Кочерженко і події Голодомору-геноциду 1932‒1933 років. Зокрема, він розповідає, що в 1932 році, після збору врожаю та розрахунку з державою, місцевий колгосп сформував чотири фонди: посівний, фуражний, оплати праці колгоспників та фонд спільного харчування колгоспників, трактористів і дітей в дитячих яслах. Але надійшов додатковий план здачі зерна державі, і довелось все залишене віддати! Та навіть віддавши все, голова колгоспу не зміг виконати план! Ось де криється першопричина високого рівня смертності місцевих жителів у 1933 році. Щоденник Івана Кочерженка є унікальним підтвердженням штучно створеного геноциду українців.

Видання буде цікаве не тільки історикам, а й етнографам та краєзнавцям. Адже Іван Кочерженко присвятив цілі розділи опису одягу, взуття, харчування селян. У книзі зустрічаються рецепти різних страв; способи опалення і освітлення хат; фінансові подробиці господарювання. Є інформація про торгівлю, освіту та медицину.

Видання опубліковане завдяки фінансовій підтримці мецената Юрія Анатольєва.

Під час презентації усі охочі зможуть придбати книгу. Для тих, кого зацікавить повний текст рукопису, в кінці книжки є QR-код, за яким можна прочитати оцифровану копію зшитку №1.

У ході заходу до основного фонду музею Валерієм Жванком буде передано надзвичайно цінну знахідку ‒ Книгу розрахунків з членами колгоспу ім. Молотова села Попельнасте Червонокам’янського (сьогодні Олександрійського) району Кіровоградської області за 1947 рік. Присутні зможуть після заходу переглянути Книгу та на власні очі побачити, якою разючою була несправедливість у розрахунках з селянами за їх важку працю протягом року.

Коли: п’ятниця, 19 вересня, 16:00

Де: Зала пам’яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3, ст. м. «Арсенальна»)

Вхід вільний!