«Чогось боюсь я в хаті» – підсумки лекції літературознавиці Тетяни Конончук

Саме ця цитата з роману Олеся Гончара «Людина і зброя» була однією з перших згадок про Голодомор у літературі. Дослідниця репрезентації теми Голодомору в літературі та образотворчому мистецтві, професор Тетяна Конончук 6 лютого 2019 року прочитала в музеї лекцію, на якій розповіла та наочно проілюструвала, яких візуальних та словесних втілень тема Голодомору здобувала в українському мистецтві.

Найпершим на травму Голодомору відреагувала народна творчість, «трансформація свідчень людей, які це пережили». Так з’явилися прислів’я, приказки, плачі, де так чи інакше була присутня тема голоду або нестачі хлібу та пов’язаної з цим смерті, які передавалися з поколіннями у родинах. Фольклор природно швидше реагує на історичні потрясіння, однак це пов’язано ще з неможливістю цензурування усної народної творчості. Зовсім інакше складалося з творчістю літературною.

Так перші відкриті згадки про Голодомор у формі літературних творів починаються з часів Перебудови (кінця 80-х років). Звісно письменники писали про Голодомор і раніше, однак у формі натяків, порівняймо: «Чогось боюсь я в хаті» говорить один селянин іншому у вищезгаданому романі Гончара та «Чогось багато сиріт з’явилося» пише Юрій Яновський у післявоєнному романі «Мир (Жива вода)». За цим Чогось і приховується факт Голодомору, про який не можна було згадувати публічно.

Окрім літературних втілень, дослідниця розповіла і про малярство, зокрема тему Голодомору в художників Ніни Марченко, Григорія Певного та Валерія Франчука, і про історію пам’ятних знаків на території Києва та скульпторів, які стоять за ними.

Лекцію літературознавиця закінчила власними родинними історіями про страшні роки 1932-33, які в родині зберігалися та передавалися з покоління в покоління. Це дало поштовш і слухачам згадати про те, що і їхні родини теж мають подібні, призабуті, але глибоко збережені, історії.

На лекції були присутні учні-історики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського та чисельні зацікавлені відвідувачі музею. Висловлюємо подяку лектору за пізнавальну лекцію та бажаємо їй наснаги у подальших дослідженях теми!

Чекаємо вас на наших наступних подіях!