Музей Голодомору отримає в дар касети з записами наукових експедицій Вільяма Нолла
22 жовтня 2024 року Генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак взяла участь у презентації онлайн-архіву «Великі трансформації», платформи і проєкту, реалізованого Центром досліджень усної історії і культури за підтримки Українського культурного фонду та Фундації Голодомору Holodomor Research and Education Consortium – HREC. Під час заходу директорка Центру досліджень усної історії і культури Лідія Лихач оголосила, що архів вихідних матеріалів проєкту, а саме касет з записами, вже найближчим часом буде передано на збереження Національному музею Голодомору-геноциду.
В основі онлайн-платформи «Великі трансформації» лежать матеріали наукових експедицій 1989-1994 років територією України, здійснених американським дослідником, етномузикологом Вільямом Ноллом разом з директоркою ГО «Центр досліджень усної історії і культури» (сьогодні – засновницею та директоркою Видавництва «РОДОВІД») Лідією Лихач, за участі етнологів та фольклористів Валентини Борисенко, Віри Зайченко, Лариси Новікової, Галини та Миколи Корнієнків, Антоніни Палагнюк та інших. Разом вони опитали понад 400 селян та зібрали архівні матеріали тих, хто застав часи Голодомору та колективізації УРСР. На основі матеріалів експедиції Вільям Нолл написав наукову монографію «Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920-30 років», яка була видана українською ще в 1999 році і вже давно стала раритетом. У травні 2023 року за підтримки Фундації Голодомору Holodomor Research and Education Consortium – HREC канадське видавництво McGill-Queen’s University Press видало книжку Вільяма Нолла «The Transformation of Civil Society. An Oral History of Ukrainian Peasant Culture, 1920s to 1930s.» англійською мовою. Але, звісно, паперові видання не можуть вмістити всіх записів. Проте всі вони будуть розміщені на онлайн-платформі та доступні для дослідників і всіх зацікавлених українською культурою.
Дослідження, а відтак і матеріали платформи, поділялися на 3 теми: Кобзарі та лірники (аудіо- та відеозаписи музичних творів у виконанні кобзарів та лірників і інтерв’ю з ними), Інструментальна та вокальна музика (записи інструментальної музики, виконаної на традиційних народних інструментах, ритуальні обрядові співи з різних етнографічних регіонів України) та Усна історія (інтерв’ю з сучасниками про трансформації селянського традиційного суспільства, що відбулися під пресом колективізації та Голодомору 1932-1933 років).
«Колекція Вільяма Нолла за своїм значенням є майже ідентичною колекції Комісії Конгресу США з питань голоду в Україні, яка працювала у 1985-1988 роках під керівництвом Джеймса Мейса. Ми в музейній колекції не маємо записів інтерв’ю з респондентами такого часу народження і часу запису, наші перші записи датуються десятьма роками пізніше. А Вільям Нолл записав людей, народжених у перші роки ХХ століття, які у дорослому віці пережили колективізацію, розкуркулення, масові голоди 1920-х і 1940-х років, Голодомор, війну та на собі зазнали всі «принади» того, що ми називаємо «колгоспним рабством». Колекція містить унікальні розповіді, наприклад про створення артілей чи ТСОЗів, що нам фіксувати вже не довелося. Тому ми з вдячністю приймаємо цей дар від п. Лідії Лихач, п. Вільяма Нолла та проєкту «Великі трансформації» для подальшого використання як джерельної бази в наукових дослідженнях, так і під час створення виставкових проєктів та основної експозиції у майбутньому великому музеї», – зазначила Леся Гасиджак у своєму виступі.
У презентації онлайн-платформи «Великі трансформації» також взяли участь Мирослава Вертюк, заступниця генерального директора НЦНК «Музей Івана Гончара», Марина Гримич, докторка історичних наук, етнологиня і фольклористка, кураторка наукових проєктів НЦНК «Музей Івана Гончара», Ольга Бенч, музикологиня, ректорка Київської академії мистецтв, та інші фахівці з фольклору та усної історії, які поділилися своїм досвідом проведення експедицій, збереження та опрацювання зібраних матеріалів та обговорили актуалізовану важливість збереження української культурної спадщини.
Фото – Руслана Сингаєвського.
