Музейники обмінялися досвідом комплектування фондів артефактами війни

У Музеї Голодомору сьогодні зібралися музейники з Києва та інших регіонів на розмову «Музеєфікація війни. Завдання та виклики у комплектуванні музейних колекцій».
«Один з викликів, які постали сьогодні перед музейною справою, – це власне війна і що робити з артефактами війни, яких є дуже багато – буквально на кожному кроці, і які стосуються кожного музею, не залежно від його тематики, – каже в. о. генерального директора Музею Голодомору Леся Гасиджак. – Тому так важливо обмінюватися досвідом, переглядати звичні методи роботи, аби зафіксувати пам’ять та свідчення цієї війни».

Тетяна Пилипчук з Харківського літературного музею поділилася досвідом комплектування колекції в своєму закладі. В сучасних умовах, коли власне рукописи стали рідкістю, для літературного музею важливо, аби з музейним предметом була пов’язана певна історія. Така історія, яка почалася ще в 2022 році, пов’язана зі щоденником письменника Володимира Вакуленка (експонується сьогодні в Музеї Голодомору). «Ми воліли б ніколи не мати його в нашій колекції або щоб Володимир передав його нам особисто, – каже пані Тетяна. – Але так сталося, що цей предмет продовжує нашаровувати на себе подальші події, пов’язані з загибеллю Вікторії Амеліної, яка знайшла щоденник, його виданням, а тепер – виданням і творів самої Вікторії».

Досвідом комплектування виставки «НАМІР» артефактами сучасної війни поділилася завідувачка виставково-експозиційного відділу Музею Голодомору Яна Гринько. Підбір експонатів здійснювався так, аби вони були доказами і свідченнями злочину геноциду, тому в ході комплектації виставки доводилося багато консультуватися з істориками та юристами.

Про принципи формування музейних колекцій а також досвід роботи «в полях» під час експедицій розповіли заступниця генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності Ольга Сало та головний зберігач Музею війни Оксана Янковенко.

Представниця МКІП, директорка Департаменту культурної спадщини Мар’яна Томин поділилася власним баченням можливостей співпраці між культурними інституціями та іншими державними органами.