«Невідомі сторінки Голодомору»: спільний проєкт Музею та Радіо Культура

22, 23 і 24 листопада о 12:30 і 19:07 на Радіо Культура звучатимуть «Невідомі сторінки Голодомору» — радіодокументальний проєкт до 90-х роковин Голодомору 1932—1933 років. Трисерійну радіопередачу створено в партнерстві з Національним музеєм Голодомору-геноциду, повідомляє Суспільне мовлення.

У трьох серіях проєкту йтиметься про рух опору колективізації на українських землях, фінальним актом якого й став Голодомор-геноцид, а також про надзвичайні історії боротьби за виживання в 1932—1933 роки.

Всі три серії проєкту прозвучать також у суботу, 25 листопада, у День пам’яті жертв голодоморів, о 12:00, 13:00 і 14:00.

Після ефіру прослухати їх можна буде за посиланням.

«Ми вже досить багато знаємо про історію Голодомору. Зазвичай фокус уваги до нього зосереджується у площині людського горя. Ми всі знаємо, що люди їли під час голодомору, в якій кількості і як страшно вони помирали. Але ми хотіли додати до цієї теми ще один акцент: про те, що історія Голодомору — це ще й історія відчайдушної боротьби, історія солідарності та надзвичайної сили наших людей навіть у найстрашніші часи. 

Ми надзвичайно вдячні за співпрацю Національному музею Голодомору-геноциду. Свого часу він проробив величезну роботу — здійснив експедиції в усі регіони України, які постраждали від Голодомору, і зробив аудіо- й відеозаписи свідчень очевидців. Звичайно, за часів Голодомору ці люди були ще дітьми, а на сьогодні більшості з них вже немає серед живих, але їхні спогади, історії їхніх родин, які вони бачили на власні очі, залишилися. З цього величезного архіву записів співробітники Музею відібрали для нас свідчення про опір, боротьбу і порятунок інших людей, іноді ціною власного життя. До цих історій ми додали коментарі фахівців-істориків, які доповнили їх результатами своїх напрацювань і додатковими історичними фактами», — каже продюсерка проєкту Юлія Чаплінська.

Над серіями радіодокументального серіалу працювали Юлія Чаплінська, Марина Люта та Ана Море.

В кожній серії проєкту слухачі почують голоси очевидців і учасників тих подій — у проєкті звучатимуть аудіофрагменти записів їхніх спогадів, надані Національним музеєм Голодомору-геноциду, а також коментарі істориків та дослідників періоду Голодомору.

«Наша колекція усноісторичних свідчень налічує близько 5000 свідчень/спогадів тих, хто пережив Голодомор. Всі надходження починаються з 2009 року, відколи музей почав працювати як музейна інституція, сюди почали приходити відвідувачі й приносити записи своїх рідних. Особливість історії Голодомору полягає в тому, що розповіді про злочин геноциду десятиліттями передавалися від бабусі до внуків, з покоління в покоління, поки окупаційна радянська влада робила все для того, аби його заперечити і стерти з пам’яті. Наприкінці 1980-х саме ці розповіді стали тією зброєю, яка пробивала граніт брехні. Дуже важливо і сьогодні доносити їх до якнайширшого кола людей в Україні та за її межами», — каже в.о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак.

• Першу серію — «Чому Сталін помстився українцям Голодомором?» — слухайте у середу, 22 листопада, о 12:30 і 19:07.

У ній йтиметься про хвилю селянських бунтів, яка прокотилася Україною наприкінці 1920-х — на початку 1930-х. Очевидці подій, які на той час були дітьми, згадуватимуть події тих часів: як селяни відмовлялися вступати до колгоспів і писали скарги до вищого керівництва держави. Дізнаємося, чому ці прояви опору отримали назви «бабські бунти» або ж «волинки», і як спротив колективізації доходив до збройного протистояння між селянами і представниками радянської влади.

Історики й дослідники Голодомору розкажуть про те, як опір українських сіл наростав синхронно з пришвидшенням темпів колективізації, а також про те, яке відображення ті трагічні події знайшли в народних піснях, поезії, приказках і прислів’ях, на які радянська влада згодом навісить ярлик «фольклору декласованих елементів».

«У першій серії ми кажемо про те, що Голодомор — це фінальний акт радянської влади з “утихомирення” бунтів проти колективізації в Україні. Це помста Сталіна українцям. Українські селяни ніколи не були “темними” чи пасивними. Мало хто знає, але в СРСР була постанова, яка дозволяла селянам повертати незаконно вилучену худобу. Звичайно, на місцях її ніхто ніколи не виконував. І от вже у 1932 році по Україні прокотилася ціла низка бунтів, коли селяни — апелюючи саме до цієї постанови — силою забирали з колгоспів худобу. Свідчення про один із таких епізодів є у нашому проєкті. Звичайно, із кожним місяцем знесиленим голодом людям ставало все важче чинити активний спротив. Голод допоміг радянській владі подолати опір селян і відчинив двері терору 1937–1938 років. Але історія цього опору має величезне значення, бо доводить, що навіть в умовах тоталітарної держави українці здатні на боротьбу», — каже Юлія Чаплінська.

• Друга серія — «Чому українці віддали радянській владі 8,5 тонн чистого золота?» — звучатиме у четвер, 23 листопада, о 12:30 і 19:07.

У ній досліджуватиметься робота системи магазинів «Торгсин» (від російського «торговля с иностранцами»). Ця структура з центром у Москві й конторами майже по всьому Союзу мала так звані пересувні торгові точки. Саме до них українські селяни звозили свої родинні коштовності, щоб обміняти їх на кілька кілограмів гречки чи пшона.

За один лише 1933 рік в Україні через торгсини було скуплено 8,5 тонн золота, — це фактично 20% загальносоюзних масштабів. У другій серії радіодокументального проєкту на Радіо Культура безпосередні свідки й учасники тих подій згадуватимуть, як разом із батьками їздили до торгсинів у сусідні села, як вони виглядали і що там відбувалося. А історики й дослідники додадуть контексту про те, як була влаштована система ошукування селян через торгсини, та як за їхні кошти потім будувалися гіганти індустріалізації на кшталт «Дніпрогесу», Харківського тракторного заводу чи «Магнітки».

«Серія про Торгсин допомагає зазирнути всередину злочину, зрозуміти механізм терору та його наслідки. Разом зі спогадами очевидців є коментарі науковців, посилання на державні архіви та документальні свідчення. Спільно це руйнує радянські міфи та допомагає зрозуміти, як за будівництвом заводів-гігантів, за злочинним обміном побутового золота і срібла на їжу, відбулося знецінення людського життя, з’явився страх володіти хоч чимось цінним, творився образ радянської людини без коріння й традицій. Наміри ворога не змінилися й сьогодні, тож правда про те, як росія знищувала українців та їхню ідентичність тоді, дає розуміння нам, нащадкам, і світові, з яким злом ми маємо справу зараз», — каже співавторка проєкту Марина Люта.

• Третя серія — «Хто рятував українців та українок, і що на них за це чекало?» — вийде в ефір у п’ятницю, 23 листопада, о 12:30 і 19:07.

Третя серія — про історії порятунку та відчайдушних людей, яким вдавалося рятувати від голодної смерті цілі родини, а іноді навіть і цілі села. Записи очевидців, які почують слухачі, містять розповіді про голів колгоспів, які потай роздавали односельцям пшеницю, про директорів сільських шкіл, які організовували харчування для дітей, та про звичайних людей, які примудрялися сховати харчі й годувати не лише свої родини, а й чужих людей.

Люди, які наважувалися на це, свідомо йшли на шалені ризики. Адже, якщо про факти порятунку ставало відомо, то перед дверима рятівників одразу з’являлося НКВД й, щонайменше, перевертало в хаті все догори дриґом. А голови колгоспів, що рятували людей від голоду, часто просто не поверталися з допитів.

«Не розповідати про порятунок — умова, якої мали дотримуватися ті, хто хотів вижити. Дуже довгий час навіть всередині родин історії про Голодомор не розповідали. Але деякі з них все ж дійшли до нас. І нам дуже важливо їх пам’ятати. Адже ця страшна сторінка української історії — це історія спроби знищення українців та українок. Спроби, яка призвела до мільйонів жертв, але все ж не стала успішною. Бо всі ми, зрештою, — нащадки тих, хто вижив. І поки ми є — ми здатні до боротьби», — каже співавторка проєкту Ана Море.

Над проєктом працювали:

• авторки: Юлія Чаплінська, Марина Люта, Ана Море;
• наратор проєкту: Вадим Карп’як;
• звукорежисери: Вадим Царенко, Світлана Сіренко, Марина Стишак;
• режисерка монтажу: Олена Харченко.

Розповіді очевидців Голодомору доповнили фаховими коментарями експерти: провідна наукова співробітниця Відділу досліджень Голодомору та масових штучних голодів Національного музею Голодомору, докторка історичних наук Наталя Романець; дослідниця фольклору періоду колективізації Аліна Карбан; завідувачка відділу усної історії Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, кандидатка історичних наук Юлія Коцур; психологиня та історикиня, авторка книги «По той бік себе: соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору та сталінських репресій» Ірина Рева; історик Микола Горох; фольклорист Андрій Паславський; докторка історичних наук, антропологиня Оксана Кісь.

Всі три серії проєкту прозвучать також у суботу, 25 листопада, у День пам’яті жертв голодоморів, о 12:00, 13:00 і 14:00.

Після ефіру прослухати їх можна буде за посиланням.