Освіта в деокупованому Криму: нас чекає боротьба за мізки дітей

 У вівторок, 23 травня, в Укрінформі відбувся круглий стіл «Деокупація і реінтеграція Криму: виклики у сфері освіти», одним із організаторів якого став Музей Голодомору.

Модерував захід провідний науковий співробітник нашого музею Андрій Іванець. Він наголосив, що довгоочікуваний момент звільнення Криму та його деокупація передбачає й низку проблем та викликів, які очікують на Україну у сфері освіти. Тому вже зараз слід готуватися до того, щоб якомога швидше й успішніше подолати їх.

Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, наголосив, що в деокупованому Криму на нас «чекає велика боротьба за мізки людей».

«Ми вже всі наочно побачили, якої ваги росія надає системі освіти всередині країни. Адже саме освіта перемелює та асимілює народи російської федерації в один «русскій народ», — каже Ігор Соловей. — Тому не дивно, що одним із перших кроків на окупованих росією територіях в Україні є створення освітніх та інформаційних гетто з подальшим включенням освітньої та інформаційної системи в російські реалії. Це ми бачили на Херсонщині, Харківщині, в Запорізькій області. І це давно вже відбувається на раніше окупованих територіях на Донбасі та в Криму. І я вважаю, що війна не закінчиться з військовою деокупацією Криму. Бо треба буде займатися деокупацією мізків кримчан, в першу чергу дітей. І вагу та важливість освіти в цьому процесі важко переоцінити».

Вражаючі цифри в цьому контексті оприлюднила Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації в сфері освіти Центру громадянської просвіти «Альменда».

«За останніми даними російської федерації, серед дітей дошкільного віку доступ до рідної мови мають лише 34 дитини на весь Крим. У школах рідною мовою (українською. – Ред.) навчаються всього 197 дітей із 230 тисяч. У школах не вивчають історію України дев’ять років. Доступу до історії України немає ані в бібліотеках, ані в Українських культурних центрах. У підручниках зі всесвітньої історії, які впроваджуються за російськими стандартами, історії України не існує взагалі, а в історії росії Україна не має суб’єктності — нашу державу показують як частину російської імперії. Тому діти взагалі не розуміють, що є держава Україна, український народ», — наголосила Валентина Потапова.

Вона додає, що стосовно дітей у Криму діє система знищення української ідентичності. Водночас триває активна мілітаризація сфери освіти та виховання.

«Мета — перетворити дітей на росіян. На це спрямовані впроваджувані ще з 2014 року концепції, а посилилося все з 2022 року з впровадженням закону про патріотичне виховання. Механізмами є такі уроки, як «розмови про важливе», спрямовані на викривлення історії, а також воєнно-патріотичні табори, кадетські класи, понад 874 загони юнармії, членами якої є понад 30 000 дітей. На півострові вже створено більше загонів юнармії, аніж є шкіл», — додала експертка.

Окреме питання — кадровий потенціал. Освітній процес на півострові забезпечують 30 тисяч освітян. За дев’ять років війни українських вчителів замінили на «правильних російських», яких завозили з материкової росії за програмою «земський вчитель», або ж перепідготували тих, хто був готовий співпрацювати з окупантами.

Ким замінити цю освітянську армію — теж велике питання.

«Головна проблема кадрового резерву в тому, що його на сьогодні не існує. Водночас він знадобиться також для деокупованих територій Донбасу, а також Запорізької і Херсонської областей», — зазначає співзасновник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Юрій Смелянський.

Очевидно, що багато хто з кримських учителів має пройти через люстрацію, а дехто — понести відповідальність за колаборанціонізм.

Також у дискусії взяли участь координатор групи «Гуманітарна політика» експертної мережі Кримської платформи Андрій Щекун,  заступник керівника Секретаріату Уповноваженого з захисту державної мови Сергій Сиротенко, аналітик Української Гельсінської спілки прав людини Владислав Мірошниченко,  керівник відділу з питань деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим Представництва Президента в АРК Степан Золотар,  директорка НВК «Українська школа-гімназія» м. Сімферополя (1997 – 2014 рр.) Наталя Руденко, заступник представника президента в 2006-2007 роках Олександр Левченко, завідувачка кафедри української філології Севастопольського гуманітарного університету (1994-2014 рр.) Олена Попова,  вчителька історії ЗОШ №15 м. Євпаторія (1996-2014рр.) Ольга Слободанюк, декан факультету гуманітарних та соціальних наук Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Світлана Кузьміна,  співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда, представниця  Нотаріальної палати України Олена Павловська.

За результатами «круглого» стола було підготовлено резолюцію з конкретними пропозиціями, яку буде передано на розгляд відповідним органам влади.