Представники Музею Голодомору вшанували пам’ять Джеймса Мейса на його могилі
Сьогодні – день пам’яті Джеймса Мейса, американського історика і дослідника Голодомору. Він відійшов у вічність 3 травня 2004 року. Для багатьох ця втрата стала тоді повною несподіванкою, адже Мейсу було лише 52 роки.
У середу, 3 травня, представники Музею Голодомору побували на могилі вченого на Байковому кладовищі та вшанували його пам’ять: поклали квіти і запалили символічну свічу Мейса. До нас приєднався також скульптор надмогильного пам’ятника Володимир Корень.
«Нащадок відважних індіанців черокі Джеймс Мейс присвятив життя відкриттю правди про геноцид українців, – зазначив провідний науковий співробітник Музею Андрій Іванець. – Він одним із перших у світі академічної науки назвав Голодомор геноцидом у 1982 році на науковій конференції в Ізраїлі. У 1985–1988 роках очолював наукову частину Комісії Конгресу США з вивчення Голоду в Україні (іноді її неформально навіть називали «Комісія Мейса»), яка дійшла до висновку про геноцидний характер подій 1932–1933 років. Ця діяльність й у США вимагала мужності – славістичне наукове середовище цієї країни перебувало під радянським впливом. Джеймсу Мейсу натякали, що він зайнявся вивченням історії не того народу, і він потім роками не міг знайти постійну роботу.
У 1993 році. вчений переїхав до України. Тут знайшов свою половину – дружину Наталю, став професором Києво-Могилянської академії, вів постійну рубрику у знаковій газеті «День», ініціював загальнонаціональну акцію «Свіча пам’яті». Здавалося, життя налагодилося. Проте й в Україні з ним відбувся неприємний інцидент, який негативно вплинув на здоров’я. 3 травня 2004 року у віці лише 52-х років велике серце Джеймса Мейса перестало битися… Професор, фахівець з геноцидних студій Самуель Тоттен, який особисто знав науковця, вважає, що ця смерть була невипадковою…»
Розповідаючи про масштаб особистості Мейса, Андрій Іванець наголосив: «Ще в 90-х роках Джеймс Мейс передрікав, що доля Європи вирішуватиметься в Україні. Тоді це здавалося дивним, багато хто його не розумів. Але саме сьогодні ми чітко бачимо, яким передбачливими виявився Джейм Мейс. Бо справді саме в Україні сьогодні вирішується доля Європи і всього цивілізованого світу».
«Той факт, що ми досі користуємося доробком Джеймса Мейса та постійно знаходимо в ньому щось нове, свідчить: дослідник мав особливе, глибоке бачення історичних процесів і їх динаміки. Часто йдеться навіть про пророчі речі, зокрема нинішню повномасштабну війну, Джеймс Мейс попереджав, що Росія в майбутньому буде прагнути зруйнувати українську державність. Нам слід продовжувати вивчати його праці, прислухатися до його думок. А головне – Мейс був би щасливий бачити Україну сильною, незалежною державою, яка позбулася негативного радянського спадку. Тож маємо докласти зусиль, аби побудувати саме таку державу», – наголосив завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Михайло Костів.
Про свій задум, який було втілено в пам’ятнику видатному історику, розповів скульптор Володимир Корень: «Джеймсу Мейсу належить фраза «Ваші мертві вибрали мене». Відчуваєте її глибину? Аж мороз пробіг по шкірі. Тож коли мені випала честь зробити пам’ятник на могилі Мейса, ідея в мене була така: він як метеор зайшов у атмосферу України і тут приземлився. Але перш ніж згоріти, він залишив яскравий слід на українському небосхилі. Розгорнута книжка на передньому плані – це як раз і є символ його праць та знань, які він нам залишив. Вірю, що це буде не останній пам’ятник Мейсу, до якого приходитимуть з квітами і словами вдячності».
Вічний спокій і світла пам’ять вченому, який народився далеко від України, але став вірним захисником і адвокатом її замученого народу.
Пам’ятаємо…
Фото Ліни Тесленко та Андрія Іванця.
