Співробітники музею вшанували пам’ять Джеймса Мейса на його могилі

21 рік тому відійшов у вічність американський історик, дослідник Голодомору в Україні Джеймс Мейс. Співробітники Музею Голодомору побували на могилі науковця на Байковому кладовищі та вшанували його пам’ять, поклавши символічні композиції з колосся і запаливши лампадки.

Джеймс Мейс, хоч і не був українцем за походженням, відіграв ключову роль у вивченні трагічних сторінок української історії. У середині 1980-х років він очолив спеціальну комісію Конгресу США, що займалася збором архівних матеріалів і свідчень очевидців про події 1932–1933 років в Україні. Ще у 1982 році, виступаючи на науковому заході в Ізраїлі, Мейс одним із перших учених публічно заявив, що Голодомор був актом геноциду. Згодом, у 1993 році, він переїхав в Україну, де займався викладацькою, науковою, публіцистичною і громадською діяльністю. Саме йому належить ініціатива щорічного вшанування жертв Голодомору через запалення свічки пам’яті у вікнах домівок.

Джеймс Мейс писав, що переїзд до України був викликаний, зокрема, почуттям великого сорому, коли він дізнався, що США офіційно визнали СРСР у 1933 році, коли «на очах всього світу мільйони селян України помирали з голоду». Свою невтомну працю він аргументував так: «Хочу спокутувати величезну провину американського народу перед українським».

3 травня 2004 року Джеймса Мейса не стало — життя науковця обірвалося в 52 роки. Шлях його не був довгим, однак глибоко пов’язувався з Україною. Образ вченого увічнений у символічному надгробку авторства Володимира Кореня: скульптура зображує його як метеор, що блискавично увірвався в українське інтелектуальне поле, яскраво спалахнув і згас, залишивши після себе помітний слід. Цей слід – його ідеї, дослідження та праця, втілені в образі відкритої книги.
З повагою та вдячністю згадуємо його працю та внесок в історію України. Вічна пам’ять…