У Музеї Голодомору презентували видання «Велика брехня»

У Музеї Голодомору 31 січня презентували книгу Андрія Козицького «Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору». Видання присвячене інструментам заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні, які використовував пропагандистський апарат СРСР та продовжує використовувати сучасна росія, щоб знищити пам’ять про цей злочин кремля.

До заходу долучилися народний депутат України та історик Володимир В’ятрович, Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов, заступник директора Українського інституту національної пам’яті Володимир Теліщак, Голова Наглядової Ради Міжнародного благодійного Фонду Музею Голодомору Іван Васюник, Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут,  меценат Дмитро Піркл та інші.

Учасників презентації привітала в. о Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак. Вона подякувала Андрію Козицькому за цю масштабну і важливу роботу та наголосила, що книга була прорецензована заступником директора Інституту історії України НАН України Геннадієм Боряком та очільником Центру студій геноцидів ім. Рафаеля Лемкіна (Херсонський державний університет) Юрієм Капаруліним та отримала схвальні відгуки. «Також я пишаюся тим, що ця книга видана не за спонсорські чи державні гроші, а за ті кошти, які ми заробили з продажу вхідних квитків і екскурсійних послуг, – додала вона. – Хочу всім нагадати, що купуючи наші видання, ви підтримуєте музей і даєте нам можливість та наснагу створювати нові проєкти, видавати нові книги та бути корисними суспільству».  

Детальніше про свою монографію розповів її автор – старший науковий співробітник Музею Голодомору, доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка Андрій Козицький.

«Основною ідеєю, лейтмотивом книги є визначення «велика брехня», – каже Андрій Козицький. – Ці слова свого часу вжив британський історик Роберт Конквест, описуючи політику Сталіна, який на очах у цілого світу убив мільйони українців і зумів утримати цей злочин у таємниці. Велика брехня – це ідея, яка полягає в тому, що аби по-справжньому обдурити велику кількість людей, брехня має бути гігантських, космічних масштабів. Вона має бути настільки нахабна і безапеляційна, аби свідомість людей була паралізована цим, щоб у якийсь момент ті, хто є об’єктом цієї брехні, задумалися: якщо держава чи конкретні політики дозволяють собі робити такі заяви, значить за тим щось стоїть. Французький філософ Ален Безансон описав це наступним чином: Сталін залякував брехнею, він показував: я можу сказати все, що завгодно, і ви мені нічого зробите».  

Народний депутат України та історик Володимир В’ятрович, який вже встиг ознайомитися з монографією, наголосив на важливості цього видання. «Це книга про те, як системно десятиліттями витирали пам’ять про Голодомор, як перекручували і замовчували правду про Голодомор і зрештою зазнали повного краху в цих своїх зусиллях. Це вселяє оптимізм, адже показує, що попри всі труднощі правда пробивається, її не заховаєш. Про чимало аспектів того, як приховувався Голодомор, я читав у інших наукових роботах, сам писав окремі статті, цікавився спецопераціями КДБ, що мали на меті скомпрометувати дослідників Голодомору 70–80-х років. Та вперше в українській історії та історіографії під однією обкладинкою зібрано увесь цей матеріал, починаючи з 1932–1933 років і закінчуючи 2020-ми роками. І це поглиблює розуміння цих процесів, того, як вони визрівали, як вироблялися всі ті методології, як вони застосовувалися і як повторювалися та повторюються досі».   

Володимир В’ятрович окремо виділив аспект про заперечення Голодомору в сучасній Україні. «Найцінніші, як на мене, матеріали зібрані у розділі, який, хотілося б, щоб не існував взагалі. Йдеться про сьомий розділ, присвячений запереченню Голодомору-геноциду у незалежній Україні. Парадоксально: чому вже після відкриття архівів, після ухвалення у 2006 році закону «Про Голодомор…», чому це було можливо? Але це було можливо! І мені самому доводилося бути і свідком, і учасником всіх тих гарячих дискусій, часто дуже маніпулятивних».

Він додав, що «дуже цінно, що автор вплів в сюжет про заперечення Голодомору значно ширший світовий контекст, заперечення геноцидів взагалі». «І тут ми можемо побачити, що нічого оригінального в запереченні Голодомору нема, є типові методи, які використовуються при вчиненні інших аналогічних злочинів. І це важливо для розуміння того, з чим маємо справу, протистоячи спробам заперечення геноциду», – зазначив Володимир В’ятрович.

Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов привітав автора і колектив Музею з «виходом цієї важливої книги» та наголосив на необхідності подальшого поширення правди про Голодомор. «Очевидно, що питання поширення правди про Голодомор-геноцид має бути системною роботою більшості інституцій і Державної архівної служби зокрема. І тут ми ініціювали декілька важливих кроків щодо поширення правди про Голодомору як усередині українського суспільства, так і ззовні. Хочу згадати про один документ, що зберігається в Центральному державному архіві громадських об’єднань та україніки,  – архівно-кримінальну справу людини, яку засудили за те, що зберегла шматочки хліба часів Голодомору. І це була підстава для репресій радянським режимом. І ці шматочки хліба досі зберігаються в кримінальній справі в окремому конверті. Рішенням нашої комісії цей документ було визнано унікальним. Другий крок – це удоступнення документів. За чотири роки ми змогли організувати такі темпи оцифрування документів, які вдвічі перевищують кількість оцифрованих документів за всі попередні роки. Адже це значно спрощує і пришвидшує роботу дослідників. Також ми підготували, і хочу за це подякувати Національному музею Голодомору-геноциду, номінаційне досьє до програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу» колекцію документів періоду Голодомору – найбільш показових і цікавих. МЗС України нам недавно повідомило, що ЮНЕСКО прийняло нашу номінацію і ми очікуємо, що в цьому або наступному ця колекція буде визнана суспільним надбанням людства. І це надасть додаткові аргументи іншими країнами щодо визнання Голодомору актом геноцидом».

Друзі, видання Андрія Козицького «Велика брехня.  Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору» можна придбати на касі нашого Музею (Київ, вул. Лаврська, 3). Вартість монографії – 220 гривень. Якщо ви з іншого міста, напишіть нам на пошту [email protected]. Отримаєте рахунок для сплати. Квитанцію про оплату надішліть на згадану адресу, а також контакти і адресу, куди відправляти замовлення. Важливо: відправка видань здійснюється після того, як кошти надійдуть на рахунок музею. Не оплачуйте вартість книги наперед, переконайтеся спочатку, що вона є в наявності!

Запис презентації буде викладено на нашому YouTube-каналі.