У Музеї презентовано «Глосарій Голодомору»

21 Листопада 2024

У Музеї Голодомору 20 листопада 2024 року  презентували нове наукове видання «Глосарій Голодомору». Захід відбувся за участі колективу авторів, які долучилися до створення книги.

Авторка статей та упорядниця «Глосарію», провідна наукова співробітниця Музею Голодомору Наталя Романець подякувала всім причетним до видання «Глосарію». Вона наголосила, що це перше видання такого типу в музеї та пояснила, чому виникла ідея його написання.

«Будь-який тоталітарний режим створює свою мову. Ця мова складається як із нових слів, які утворює цей режим, так і старих слів, але в новому значенні. Тут я хотіла б послатися на відомого українського історика Валерія Васильєва, який наголошував, що в тоталітарній державі нічого не відповідає назві. Тому важливо знати значення тих слів, які використовував радянський тоталітарний режим ось у цей конкретний період», – зазначила вона.

Співавтор «Глосарію», старший науковий співробітник Музею Андрій Козицький додав: «Чому глосарій, а не словник? Словник подає усі значення, усі сфери вживання того чи іншого слова. Натомість глосарій подає й розтлумачує одне конкретне значення, в якому це слово чи поняття вживається в певній галузі науки».

У книзі вміщено 116 термінів – це власні назви, історичні, етнографічні, соціальні, суспільно-політичні та інші поняття, а також радянізми, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років. За словами Наталі Романець, структурно їх можна поділити на кілька груп, зокрема, назви злочину, вчиненого в 1932-1933 роках, що вживалися в різні роки (голодовка, голод, геноцид), передумови Голодомору (терміни, пов’язані з колективізацією), механізми Голодомору (як здійснювався геноцид та пов’язані з ним репресивні заходи), життя села в роки Голодомору (побутові словесні новотвори, пов’язані з виживанням), наслідки злочину, вшанування пам’яті жертв і визнання Голодомору актом геноциду.

Для кращого розуміння статті доповнюють світлини предметів та документів, чимала частина яких – із фондової колекції Музею Голодомору.
Над книгою працювали історики музею: Дмитро Байкєніч, Андрій Козицький, Ольга Мовчан, Наталя Романець, Інна Шугальова. Верстка Лілії Шеремети, дизайн обкладинки Вікторії Односум. Рецензенти: д.і.н., професор Віктор Гудзь, д.і.н., професор Сергій Корновенко.

Видання вже можна придбати на касі музею. Вартість 180 грн. Як придбати з іншого міста, дивіться на нашому сайті в розділі «Підтримати музей».