Відбувся захід пам’яті лідера кримськотатарського народу Номана Челебіджіхана

23 лютого — 105-ті роковини трагічної загибелі Номана Челебіджіхана, лідера кримськотатарського народу. Вшановуючи пам’ять видатного сина кримської землі, у Національному музеї літератури України відбувся публічний діалог «Номан Челібіджіхан (1885—1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій». Захід організовано музеєм, де він проходив, Національним музеєм Голодомору-геноциду та Інститутом культурології НАМ України.

“Це був один із національних лідерів кримських татар першого ешелону, одна з найяскравіших та найважливіших фігур у всій їхній історії. На мою думку, в XX столітті кримськотатарський народ мав трьох найбільш визначних лідерів — це Ісмаїл Гаспринський, попередник Челебіджіхана, сам Номан Челебіджіхан і Мустафа Джемілєв, — зазначив кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець. — Номан Челебіджіхан серед них — наймолодший. Доля йому відпустила найменше часу — лише 32 роки, але зробив він аж ніяк не менше, ніж інші національні лідери”.

Андрій Іванець, який є автором монографій про історію Криму в 1918—1920 роках та про перший Курултай кримських татар, а також співавтором кількох книг про минуле Криму та кримсько-татарського народу, розповів про життя Номана Челібіджіхана, його становлення як національного лідера та історичні умови, в яких це відбувалося.

Майбутній лідер кримських татар народився в 1885 році в родині імама мечеті села Біюк-Сунак, якого на сьогодні не існує. Отримав освіту в кількох медресе, а в 1906 році приїхав на навчання у Стамбул, де з 1908 року вивчав право і богослов’я у Стамбульському університеті. Там же спільно з однодумцями заснував Товариство кримських студентів (К’ирим талебі джемієті) і підпільну політичну організацію «Vatan» («Батьківщина»), членами якої були кримськотатарські студенти в Османській імперії. Пізніше він отримував вищу юридичну освіту у Санкт-Петербурзі, а під час Першої світової війни був мобілізований до армії.

Після Лютневої революції 1917 року Челебіджіхан повернувся до Криму, де очолив національний рух кримських татар. У квітні 1917 року був вперше на постімперському просторі демократично обраний Таврійським муфтієм і комісаром Таврійського мусульманського духовного правління, що об’єднувало мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі і України. Виступав за створення автономної державності в Криму  — «справжньої цивілізованої Швейцарії», в якій мирно співіснуватимуть різні етнічні групи півострова. Розробив і впровадив систему органів місцевого самоврядування, провів низку революційних, як для мусульманського світу, реформ у освіті та духовному житті, зокрема виступав за рівні права для чоловіків і жінок. Був одним із співавторів кримськотатарської конституції.

У 1917 році став одним із ініціаторів і головних організаторів першого Курултаю кримськотатарського народу, який розпочав роботу як національні установчі збори, а продовжив як національний парламент. Згодом — перший голова Кримськотатарського національного уряду у 1917—1918 рр.

Окрім суспільно-політичної діяльності займався публіцистикою і письменництвом. Саме він є автором вірша «Ant etken!» («Я присягнувся!»), що став національним гімном кримських татар.

У січні 1918 був заарештований більшовиками та перевезений до міської в’язниці Севастополя.

“Більшовики, які не мали широкої підтримки в Криму, змогли переагітувати на свій бік матросів чорноморського флоту і силою захопили владу на півострові. Ще тоді вони вдало зіграли на національному питанні, переконуючи місцевих “вам угрожает диктатура татар” (знайомі прийоми, чи не так?). Розпалені більшовицькою пропагандою матроси 23 лютого увірвалися до севастопольської тюрми та жорстоко розправилися з Номаном Челібіджіханом, а його тіло викинули в море. Тому де його могила, ми сьогодні не знаємо, — зазначив Андрій Іванець. — Але ми знаємо і цінуємо той визначний спадок, якій залишив по собі цей кримськотатарський діяч”.

Про літературну спадщину Номана Челебіджіхана  розповіла Надія Гончаренко, старший науковий співробітник Інституту культурології НАМ України, редактор серії «Кримськотатарська проза українською». Вона, зокрема, представила загалу книжку “І народився день: Кримськотатарська проза українською”, до якої увійшли твори Челебіджіхана, зачитала уривок із його твору та закликала ближче познайомитися з творчістю цього письменника.  Насамкінець Аліна Бондаренко та Арслан Фазілов зачитали уривки з оповідання  Номана Челебіджіхана “Молитва ластівок” кримськотатарською та українською мовами. Це зворушливий твір, написаний 1913 року, про те, як у російській імперії нищили кримськотатарську мову. Минуло більше століття, а в сучасній “російській імперії” це триває і досі…