Андрій Сибіга вшанував пам’ять Рафала Лемкіна на його могилі у Нью-Йорку
Під час візиту до США міністр закордонних справ Андрій Сибіга вшанував пам’ять Рафаеля Лемкіна, побувавши на його могилі у Нью-Йорку.
«Перебуваючи у Нью-Йорку, разом з Постпредом Андрієм Мельником, вшанував пам’ять Рафаеля Лемкіна — видатного правника, одного з батьків-засновників сучасної системи міжнародного кримінального права та автора терміну «геноцид», — написав Сибіга на своїй сторінці у фейсбуці.
У дописі він нагадав про звʼязок Лемкіна з Україною, його роль у створенні Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та цитував думки про важливість продовження боротьби за притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах:
«Доля Лемкіна тісно повʼязана з Україною. У 1920-х роках він навчався у Львові та отримав другу освіту у сфері права, що стало основою для його подальшої роботи.
Після завершення Другої світової війни Рафаель Лемкін був ініціатором ухвалення Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (1948 року).
Показово, що Лемкін у своїх працях одним із перших у світі визнав злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як акт геноциду. У своєму зверненні 1953 року «Радянський геноцид в Україні» він прямо назвав Голодомор 1932–1933 років злочином геноциду, спрямованим на знищення української нації.
Ми вдячні Лемкіну за його далекоглядність і моральну мужність. Його голос на захист України в ХХ столітті залишається дороговказом для всіх нас у боротьбі за справедливість.
Особливо зараз, коли ми працюємо над тим, щоб притягнути державу-агресора та російських злочинців до відповідальності за скоєні міжнародні злочини, включно з геноцидом.
Імʼя Лемкіна лунало цього тижня в Штаб-квартирі ООН під час сегменту високого рівня. На одному з заходів, присвяченому досягненню справедливості за російські злочини, я згадував у своєму виступі, що коли Лемкін починав роботу над введенням терміну «геноцид» та підготовкою відповідної конвенції, йому теж довелося долати багато скепсису. Це була непроста робота. Але він працював наполегливо та невтомно, і зрештою досяг свого.
Так само невтомними маємо бути ми, щоб крок за кроком довести до кінця справу справедливості та покарати Росію та росіян за все скоєне. І ми цього обовʼязково досягнемо, маючи партнерів і друзів і цій справі».