Соцопитування: 61 відсоток українців негативно ставиться до Сталіна
Більшість українців – 61% – негативно ставляться до Сталіна. Такі результати внаслідок всеукраїнського опитування громадської думки отримав Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
Прикметно, що в минулому році таких було 64%. Зниження, як зазначають у КМІС, відбулося за рахунок зростання з 23% до 26% тих, хто має байдуже ставлення. Водночас серед українців ще є люди, які позитивно ставляться до Сталіна – таких 4% опитаних.
КМІС регулярно ставить запитання щодо ставлення до Сталіна у формулюванні «Як Ви особисто в цілому ставитесь до Сталіна?». Респондент міг обрати одну з відповідей: «з захопленням», «з повагою», «з симпатією», «байдуже», «з неприязню, роздратуванням», «зі страхом», «з огидою, ненавистю». Перші три опції фактично відповідають позитивному ставленню до Сталіна, останні три – негативному.
Ще навіть до Революції Гідності меншість населення (23%) мала позитивне ставлення до Сталіна. Хоча водночас негативне ставлення ще не домінувало (37%). До 2021 року ситуація істотно не змінювалася, хоча загальний тренд був скоріше у сторону зниження частки тих, хто позитивно ставиться до Сталіна, наголошують у КМІС.
Після повномасштабного вторгнення громадська думка населення кристалізувалася – улітку 2022 року 64% респондентів негативно ставилися до Сталіна, а частка тих, хто ставився позитивно, становила 5%. Станом на 2023 рік 61% респондентів негативно ставляться до Сталіна, позитивно – лише 4%.
У КМІС порівнюють динаміку ставлення до Сталіна серед населення України і росії (за даними Левада-центру) за останні понад 10 років.
Якщо в 2012 році в Україні і росії приблизно однакова частка населення позитивно ставилися до Сталіна, то далі в Україні загалом ставало менше симпатиків радянського диктатора, а в росії, навпаки, стрімко зростала прихильність до нього і зараз більшість населення мають позитивне ставлення. У росії між 2012 і 2023 роками частка тих, хто позитивно сприймає Сталіна, зросла з 28% до 63%.
Прикметно, що в Україні і молодь, і люди старшого віку мають виразно критичне ставлення до Сталіна. У росії ж навіть серед молоді 18-24 років 48% позитивно ставляться до Сталіна (і лише 8% – негативно). Серед же більш старшого населення росії ставлення до Сталіна ще краще.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький коментуючи результати дослідження наголошує: «Ставлення до Сталіна – яскравий ціннісний маркер, який демонструє різницю (прірву) між українцями і росіянами. Насправді, навіть коли 10 років тому ставлення до Сталіна не було рельєфним, він зазнавав однозначного осуду в українському суспільстві. Наприклад, в одному з опитувань перед Революцією Гідності (яке охоплювало і Крим, і весь Донбас) більше 80% респондентів вважали, що сталінські репресії 1930-х років нічим виправдати не можна було. Лише близько 5% готові були виправдати їх «потребою індустріалізації та подолання відсталості». Тобто теза про «ефективного менеджера» в Україні не працювала і не витісняла у суспільній свідомості всі ті злочини радянського диктатора.
Водночас ця теза успішно працювала (і досі працює) в росії, де позитивне ставлення до Сталіна зросло просто карколомно. Українське суспільство реагувало як нормальне здорове суспільство на все більше інформації щодо сталінських злочинів (може, трохи повільніше, ніж хотілося б, але все-таки динаміка була позитивна). Натомість російське суспільство виявилося морально деградованим, нездатним до здорової рефлексії та нездатним до критичного погляду під тиском пропаганди, що формувала позитивний імідж диктатора.
Після майже півтора року широкомасштабного вторгнення очевидні воєнні злочини росіян в Україні мали б стати стимулом переосмислення росіянами різних аспектів суспільного життя у гуманістичному дусі. Натомість ми бачимо збереження позитивного ставлення до одного з найстрашніших і найжорстокіших тиранів в історії людства, навіть серед молодих росіян. Недивно тоді, що більшість росіян схвально ставляться до війни проти України і українців».
Опитування було проведене впродовж 26 травня-5 червня 2023 року Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 984 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
Опитування проводилося серед дорослих (у віці 18 років і старше) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.