ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ПЕТРУ ПОРОШЕНКУ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ПРОЕКТ ДРУГОЇ ЧЕРГИ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ «МЕМОРІАЛ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ»
Макет будівлі музею та проекти організації внутрішнього простору і території меморіалу Президенту України презентували заступник Голови Організаційного комітету з питань підготовки будівництва другої черги Іван Васюник і керівники творчого колективу Андрій Миргородський та Мирослав Нізьо. На зустрічі також були присутні Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Президенти Латвії Раймонд Вейоніс, Президент Словаччини Андрей Кіска, дружина Президента України Марина Порошенко, Міністр культури України Євген Нищук та інші урядовці.
Президент України Петро Порошенко, ознайомившись з напрацюваннями, поспілкувався з авторським колективом і наголосив на подальшій підтримці Проекту, що реалізується у відповідь на запит суспільства як спільна справа держави і небайдужої громадськості.
– Для того, щоб не лише держава взяла на себе фінансування будівництва і створення експозиції музею, три громадські організації та ініціативи створили Міжнародний благодійний фонд розвитку Меморіалу жертв Голодомору. Його першочерговим завданням є збір коштів для будівництва музею і створення експозиції. Це крок, аналогічний до світової практики, коли бізнес підтримує культуру і пишається цим. Благодійний фонд вже розпочав свою роботу. Спершу ми будемо запрошувати до співпраці та партнерства підприємців та політиків. З часом кожен, хто відчуває свій обов’язок, зможе зробити внесок, щоб у такий спосіб запалити від себе і своєї родини символічну свічку в пам’ять мільйонів невинно вбитих голодом наших співвітчизників лише за те, що вони були українцями, – розповів Президенту України Іван Васюник, заступник Голови Організаційного комітету з питань підготовки будівництва другої черги, співголова Громадського комітету з вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.
Над архітектурним проектом музею працює група українських архітекторів компанії «Проектні системи» (Київ, Україна, головний архітектор Андрій Миргородський), у співпраці з провідною європейською студією «Nizio Design International» (Варшава, Польща).
Відправною точкою для проекту меморіальної будівлі є ідея злиття її з тектонікою і ландшафтом схилів долини Дніпра, в зоні довкола Києво-Печерської Лаври. Будівля Музею знаходиться на осі, що веде від оглядового майданчика до Свічі пам’яті, символу вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду української нації.
Архітектурна форма будівлі є втіленням ідеї виведення на світло спеціально замовчуваної десятиліттями правди про Голодомор. Про приховану історію нагадують не лише тектонічні шари, що покривають будівлю, а й архітектурне рішення, що полягає у розміщенні частини будівлі під землею. Так само символічними є характерні розрізи даху будівлі та зміщення його половини: вони показують, як дії людей ведуть до викриття та розсекречення злочину. Монументальний вхід в будівлю розташовано з боку Свічі пам’яті – це брама, що веде вглиб землі і до захованої у ній правди, яку покаже основна експозиція.
Візуальна концепція експозиції, підготовлена студією Мирослава Нізьо «Nizio Design International» (що є виконавцем основної експозиції двох найвідвідуваніших музеїв Польщі: Музею Варшавського повстання та Музею історії польських євреїв ПОЛІН у Варшаві), передбачає побудову оповіді, яка покаже передумови, причини, механізм і перебіг Голодомору, та вплив геноциду на історію України, світу та українську націю.
У музеї також передбачено окремий виставковий простір для тимчасових тематичних виставок, конференц- та кінозали на 300 місць, приміщення для освітніх проектів, найповнішої бібліотеки видань з цієї теми, архівний центр, там же буде розміщено Інститут дослідження Голодомору тощо. Очікується, що музей, розташований в історичній частині міста, щороку буде приймати сотні тисяч відвідувачів, проводячи активну освітню, просвітницьку, наукову роботу, стане одним з активних центрів життя громади столиці та гостинним домом для гостей, в тому числі з-за кордону.
Робота над музеєм триватиме кілька років. З макетом музею, а також планами основних архітектурних рішень всі охочі можуть ознайомитись у Залі пам’яті Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».
Довідка
У 2016 році, після звернень Громадського комітету з вшанування пам’яті жертв Голодомору – геноциду 1932-1933 рр. та Світового Конгресу Українців, Україна повернулася до будівництва другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Адже у 2008 році у м. Києві було споруджено та відкрито першу, меморіальну, частину Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», що складається з Зали пам`яті та меморіального простору у парковій зоні. Продовжити будівництво другої черги, власне Музею Голодомору, де було б створено ґрунтовну експозицію, завадила зміна Україною політичного курсу у 2010 р.
26 листопада 2016 року, в День пам’яті жертв Голодомору, Президент України Петро Порошенко зазначив: «Слід розпочати роботу з метою створення гідного музейного закладу». Для координації роботи зі спорудження музею було утворено урядовий Організаційний комітет з питань підготовки будівництва другої черги, який очолив Перший Віце-прем`єр-міністр України – Міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів. А вже 3 квітня 2018 р. Прем`єр-міністр України Володимир Гройсман заклав капсулу будівництва .
За цей час було утворено Державне підприємство з будівництва другої черги, яке призначено замовником будівництва, виділено земельну ділянку, затверджено концепцію музею, створену у співпраці музейників та істориків, та спрямовано частину коштів з державного бюджету на проведення першочергових підготовчих робіт. А три громадські організації і ініціативи – Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса», Громадський комітет з вшанування пам`яті жертв Голодомору – геноциду 1932-1933 рр. та Світовий конгрес українців – продовжуючи починання і вже реалізовані проекти кожної з них у сфері відродження історичної справедливості, створили Міжнародний благодійний фонд розвитку Меморіалу жертв Голодомору, завданням якого є збір коштів для будівництва музею і створення експозиції.