Доступні культурні простори: онлайн-семінар Музею Голодомору
29 вересня в рамках проєкту Музею Голодомору «Доступний сайт – доступний музей», що реалізується #запідтримкиукф, відбувся семінар «Доступність культурних просторів». Участь у семінарі взяли представники музеїв, бібліотек, мистецьких центрів, громадських організацій, а також усі, хто цікавиться темою доступності.
77 учасників. 14 спікерів. 3 години обміну досвідом та знаннями.
Інклюзія в культурі — це широке коло питань, частину з яких розглянули наші спікери, розповідаючи про досвід закладу, який вони представляють, або про власний досвід.
Переглянути відео семінару невдовзі можна буде на Youtube-каналі музею. Окрім, у вкладці «Доступність» на Youtube є відео, які спікери семінару записали перед онлайн-подією.
Ганна Рудик, заступниця генеральної директорки Музею Ханенків з питань освіти та комунікацій, розповіла про інклюзивний дизайн текстів, зокрема, при створенні музейних етикеток, буклетів, афіш та вебсайтів.
Про освітні інклюзивні практики розповідали Юлія Клімук з Музею історії міста Києва, Ганна Тарасенко з Національного музею історії України в Другій світовій війні та Катерина Гоцало, що представляла Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.
Архітектурна доступність та адаптація музейних просторів для людей з різними видами інвалідності та інших виключених груп були темою виступів Андрія Брижука, заступника директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника міста Острог і Тараса Рака, старшого наукового співробітника Львівського історичного музею.
Катерина Макарова на прикладі інклюзивної роботи команди Мистецького арсеналу закцентувала увагу на необхідності ставитися до інклюзивного напрямку в роботі культурної інституції як до пріоритетного, залучаючи до роботи над ним усі відділи.
Цікавий напрям інклюзії, а саме розширення аудиторії закладів культури завдяки батькам з немовлятами, який набув поширення останнім часом під назвою «Культурний декрет», висвітлювала в своїй доповіді Софія Рябчук, керівниця відділу освітніх програм Мистецького арсеналу.
Досвідом створення на базі Львівської публічної бібліотеки інклюзивного освітнього простору «Сенсотека», що сприяє інтеграції людей з інвалідністю в суспільство, з учасниками семінару поділилась Анна Лукасевич, керівниця Громадської організації «ІУС».
Про потребу активного залучення перекладацької спільноти до розвитку інклюзії, а саме створення субтитрів різними мовами, перекладу жестовою мовою, аудіодескрипції, створення текстів легкою мовою нам розповіли Анастасія та Тетяна Струк із перекладацької компанії Лінгвістичний центр.
Віра Щербіна, що представляла ГО «Група Активної Реабілітації», розповіла про важливість культури для соціалізації людей з інвалідністю на прикладі втілених інклюзивних проєктів у сфері культури.
Інклюзивний напрямок неможливо розвивати без залучення людей, для яких, власне, і проводиться така робота. Тому ми вдячні Андрію Зелінському, науковцю, кандидату історичних наук, що має інвалідність по зору, за його досвід користувача музейних сайтів та музейних продуктів, яким він поділився з учасниками семінару.
Про втілення цьогорічних інклюзивних проєктів Музею Голодомору, а саме «Дотик на пам’ять» з розробки екскурсії та освітнього заняття для незрячих і слабозорих відвідувачів та «Доступний сайт – доступний музей» з адаптації офіційного сайту музею відповідно до міжнародних вимог вебдоступності розповіли Галина Голубєва (Національний музей Голодомору-геноциду, координаторка проєкту «Доступний сайт – доступний музей») та Роман Боренько, керівник команди тестувальників Inclusive IT, який очолює роботу з адаптації сайту.
Семінар провели в рамках проєкту «Доступний сайт – доступний музей» за підтримки Українського культурного фонду.
Більше про роботу над адаптацією в Національному музеї Голодомору-геноциду ви можете дізнатися на нашому сайті у вкладці «Доступність». Цього року команда музею працює над двома проєктами, що дозволять зробити наш простір інклюзивнішим.