Дитячий малюнок про Голодомор

Міжнародна науково-практична конференція «Міждисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду»

Конференції 9 Вересня 2020

 

Національний музей Голодомору-геноциду

Інститут дослідження Голодомору

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Фундація українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США)

Київський університет імені Бориса Грінченка

Кам’янець-Подільський національний університет

імені Івана Огієнка (кафедра історії України)

Запорізький національний університет

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Національний музей Голодомору-геноциду

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Київського національного торговельно-економічного університету

Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Світовий конгрес українців

Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. в Україні

Хмельницька обласна і міська організації Національної спілки краєзнавців України

Хмельницька гімназія №1 імені Володимира Красицького

проводять до 87-их роковин Голодомору-геноциду

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас узяти участь у ІV Міжнародній науково-практичній конференції

«Міждисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду»,

яка відбудеться 19 листопада 2020 року (о 10.00) на базі Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська, 3)

У ХХІ ст. період накопичення фактичних знань про Голодомор-геноцид закономірно змінився періодом їхнього синтезу, створенням нових концепцій і наукових шкіл. Інститут дослідження Голодомору розробляє історичні, політико-правові, соціально-демографічні аспекти Голодомору-геноциду, вивчає медичні і латентні морально-психологічні наслідки злочину, спрямованого проти української нації.

Метою проведення конференції є міждисциплінарний обмін результатами досліджень з тематики Голодомору-геноциду науковців у галузі історії, політології, права, медицини, статистики, соціології, криміналістики, педагогіки, антропології, історичної демографії, соціальної психології, історичної географії тощо. Така співпраця сприятиме появі фундаментальних досліджень українських і західних вчених, оновленню понятійно-категоріального апарату, кореляції власних дослідницьких практик науковців із сучасними уявленнями про методологію та наукові методи.

 ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

Міждисциплінарні підходи в дослідженнях Голодомору-геноциду.

Соціально-економічні, суспільно-політичні, правові, демографічні, морально-психологічні складові та пролонговані наслідки Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. в Україні.

Конвергенція результатів досліджень з тематики Голодомору-геноциду науковців у галузі історії, політології, права, медицини, статистики, соціології, криміналістики, педагогіки, антропології, історичної демографії, соціальної психології, історичної географії.

Пам’ять про Голодомор: наукові дослідження, інструменталізація у політиці, праві, історії, демографії.

Усна історія: повсякдення українців у роки Голодомору-геноциду.

До участі запрошуються фахівці з різних галузей наук.

Матеріали конференції будуть опубліковані в окремому збірнику.

До публікації приймаються доповіді (статті), які відповідають вимогам, поданим нижче.

Реєстрація за посиланням https://forms.gle/LkG9t1i1MVLq8K3t6

Завершення реєстрації учасників – 31 жовтня 2020 року.

Контактна особа: Тетяна Швидченко

[email protected]

+38063 144 23 86

ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ,

ЩО ПОДАВАТИМУТЬСЯ ДЛЯ ДРУКУ

(надсилати на електронну пошту [email protected])

Назва файлу електронної версії статті має обов’язково містити прізвище та ім’я автора, наприклад: Петренко-М.-Т.doc.

Загальні вимоги до статті:

стаття подається у форматі doc або docx;

поля – 2 см кожне. Шрифт – Times New Roman. Абзацний відступ – 1,25 см. Міжрядковий інтервал – 1,5; кегль – 14 пт. Сторінки не нумеруються, текст набирається без переносів. Усі нетекстові об’єкти мають бути побудовані із застосуванням засобів Microsoft Word (Microsoft Excel Chart, Microsoft Equation);

оптимальний розмір статті – 20–24 тис. друкованих знаків із пробілами (10–16 сторінок формату А4);

англомовний переклад назви, анотації та ключових слів статті має бути виконаний на належному професійному рівні; не дозволяється використання програм-перекладачів та автоматизованих засобів перекладу.

Вимоги до оформлення тексту

Інформація перед основним текстом:

ім’я та прізвище автора, посада, назва установи, вчене звання (вирівнювання по центру сторінки);

назва статті великими літерами напівжирним шрифтом, без абзацного відступу, вирівнювання по центру;

анотація мовою статті (без слова «Анотація», абзацний відступ, вирівнювання по ширині сторінки, міжрядковий інтервал – одинарний, курсив). Обсяг – близько 1000 знаків із пробілами;

ключові слова – українською (словосполучення «Ключові слова» напівжирним шрифтом, абзацний відступ, вирівнювання по ширині сторінки, міжрядковий інтервал – одинарний, курсив). Не більше 5 слів.

Вимоги до основного тексту статті:

постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями;

аналіз останніх публікацій з проблематики;

формулювання цілей (мети) дослідження;

виклад основних результатів та їхнє обґрунтування;

висновки та перспективи подальших досліджень;

список джерел та літератури – мовою оригіналу;

РЕКОМЕНДУЄМО використовувати для транслітерації назв латиницею електронний ресурс за посиланням http://ukrlit.org/transliteratsiia;

анотація та ключові слова англійською мовою. Обсяг – близько 1000 знаків з пробілами.

Посилання мають бути виключно післятекстові; індекси посилань – у тексті в квадратних дужках із висхідною нумерацією (напр.: [1, с. 12] … [15, с., 1] – згідно з вимогами ДСТУ 8302:2015).

Таблиці, схеми, малюнки, діаграми розміщуються без абзацу в центрі сторінки безпосередньо після посилання на них у тексті статті. Слово «Таблиця» та її номер пишуться курсивом зверху, вирівнювання праворуч, а рядком нижче вирівнювання по центру – назва таблиці. Інші ілюстрації, теж нумеровані, підписуються знизу, вирівнювання по центру.

Матеріали, які не відповідатимуть вимогам, розглядатися не будуть.

Автор(ка) статті несе відповідальність за грамотність, правильність та достовірність поданого матеріалу, за точне цитування джерел і літератури та покликання на них.

Матеріали не рецензуються.

Слідкуйте за оновленнями на сайті Інституту дослідження Голодомору.