Підготовка до ЗНО. Частина 1

Тест для підготовки до ЗНО

Вітаємо! Якщо ти готуєшся до ЗНО, досліджуєш тему Голодомору або просто цікавишся історією — цей тест для тебе. На основі завдань ЗНО команда Музею Голодомору створила тест про геноцид українців.

Віримо у кожного з вас!

 

1. Уривок історичного документа, що характеризує часи Голодомору: «Урожай у нас був хороший, але радянська влада до того часу “заготовляла” наш хліб, до тих пір доводила свої плани і завдання до нас, аж допоки ми не залишилися без фунта хліба», – можна використати для пояснення його

1. передумов
2. масштабу
3. мети

ЗНО 2017.

Радянська влада не приживалася в Українській СРР, і керівництво СРСР це розуміло. На партійних зборах влітку 1930 року керівник Компартії України Косіор заявив: «Селянин приймає нову тактику. Він відмовляється збирати урожай. Він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемо йому, що таке голод. Ваше завдання покінчити з куркульським саботажем урожаю. Ви мусите зібрати його до останньої зернини і відразу відправити на заготівельний пункт. Селяни не працюють. Вони розраховують на попередньо зібране зерно, яке вони заховали в ямах. Ми повинні примусити їх відкрити свої ями».

2. Постанова РНК УСРР про занесення на «чорну дошку» колгоспів за «злісне саботування хлібозаготівель» призвела до:

1. конфіскації всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів.
2. ліквідації «куркулів» і «підкуркульників», виселення решти селян до Сибіру.
3. вилучення господарського реманенту та примусове відправлення колгоспників на промислові новобудови.

ЗНО 2014.

З метою посилення голоду в Україні політбюро ЦК КП(б)У під тиском Молотова 18 листопада 1932 року ухвалило постанову, якою було запроваджено специфічний репресивний режим – «чорні дошки». Занесення на «чорні дошки» означало фізичну продовольчу блокаду колгоспів, сіл, районів: тотальне вилучення їжі, заборону торгівлі і підвозу товарів, заборону виїзду селян та оточення населеного пункту військовими загонами, ГПУ, міліцією. Такий репресивний режим було застосовано лише в Україні і на Кубані, в місцях компактного проживання українців.

3. З якою політичною метою партійно-радянське керівництво СРСР проводило суцільну колективізацію сільського господарства?

1. Установлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації промисловості.
2. Державна допомога процесу колгоспного будівництва та вдосконалення агротехніки та агрокультури.
3. Подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним.

Сайт: zno.osvita.ua 

У 1928 році керівництво СРСР оголосило курс на колективізацію за рахунок об’єднання індивідуальних приватних селянських господарств у колективні господарства державної власності. Кожному селянину нараховували певну кількість трудоднів, за відробіток яких платили натуральним продуктом. Однак трудодні переважно були настільки мізерними, що позбавляли селянина можливості прохарчувати себе і свою родину. З огляду на потужне почуття індивідуалізму українських землеробів, в Україні політика насадження колгоспної системи отримала спротив. Тому селян насильно заганяли у колгоспи шляхом примусу, терору та пропагандистської війни з незгодними, на яких режим вішав ярлики «куркулі», «буржуазні націоналісти», «контрреволюціонери» та яких він знищував.

4. Який висновок можна зробити, аналізуючи цитований документ?

«Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім у таких регіонах СРСР: з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії — 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу — 10 000-15 000 родин».

1. Активний опір, який чинило селянство колективізації, спонукав радянську владу здійснювати репресивні заходи.
2. Нестача вільних сільськогосподарських земель спричинила масове переселення селян у малозаселені регіони СРСР.
3. Наявність цілинних земель спонукала радянський уряд залучати до їх освоєння найбільш активних селян.

Сайт: zno.osvita.ua 

Політика радянського режиму викликала опір з боку українського народу. Історики зафіксували близько 4 тис. масових виступів селян на початку 1930-х років проти колективізації, політики оподаткування, пограбування, терору та насильства з боку органів влади. Почуття національної ідентичності українського селянина у поєднанні з його ментальним індивідуалізмом суперечило ідеології Радянського Союзу. Це було основою українського націоналізму і становило загрозу єдності та самому існуванню СРСР. Саме тому об’єктом злочину геноциду стала українська нація, для послаблення якої сталінський тоталітарний режим здійснив  геноцид української нації.

5. Другу п’ятирічку в СРСР було проголошено «безбожною п’ятирічкою», «п’ятирічкою знищення релігії». Який із відомих храмів часів Київської Русі зруйновано в цей період?

1. Собор Святої Софії в Києві
2. Михайлівський Золотоверхий собор у Києві
3. Успенський собор Києво-Печерської лаври
4. Спасо-Преображенський собор у Чернігові

Сайт: zno.osvita.ua

Другу п’ятирічку було проголошено «безбожною». Генеральний секретар ЦК ВКП(б) Й. Сталін вимагав до 1937 року ліквідувати в межах усього СРСР не лише всі конфесії, а й навіть зовнішні вияви релігійності. Боротьба проти церкви під час Голодомору 1932-1933 років вписалась у загальну картину примусової колективізації українського села і руйнації найбільш міцних міських осередків релігійного життя, які були здатні справляти ідейний вплив у суспільстві.

6. Що було характерним для культурного життя України в 1930-ті роки?

1. створення творчих літературно-мистецьких об’єднань
2. запровадження загальної обов’язкової середньої освіти
3. насадження єдиного творчого методу — «соціалистичного реалізму»
4. вигнання нелояльних до радянської влади митців за кордон

ЗНО 2010

Примусова колективізація і Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших сторінок української історії, відвертий злочин проти традиційної селянської культури життя і господарювання, на зв’язках із якою розвивалася вся попередня національна культурна традиція. Колгоспне життя сильно змінило самі підвалини сільського життя, перетворивши працьовитого колись селянина на безініціативного, але злодійкуватого колгоспника, довгий час фактично позбавленого громадянства і грошової винагороди за свою нелегку працю. Негласне закріпачення селян у колгоспних формах супроводжувалося ідеологічною пропагандою «соціалістичних цінностей», прищепити які не вдалося, однак матеріальні й духовні підвалини сільського буття було майже повністю зруйновано. У цей час тих митців, вчених, освітян, літераторів, чиї погляди чи творчість не вписувались у прокрустове ложе сталінізму, почали переслідувати, в Україні насаджувався ідеологічний монополізм, культивувались особисті смаки Сталіна. Діяльність митців і письменників стала настільки регламентованою, що почала втрачати ознаки творчості.

7. У яких уривках із історичних джерел відображено особливості соціально-економічного життя України в 1930-х роках?

1. «...У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель...»

2. «...Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми можемо виконати за п’ять років... Розрахунки показують, що посіви кукурудзи повинні орієнтовно складати 9—10 млн га і рівнятися приблизно половині всієї площі зернових...»

3. «Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє. Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)...»

1. 1, 2
2. 1, 3
3. 2, 3

Сайт: zno.osvita.ua

У сталінській моделі побудови соціалізму домінуючою ланкою була форсована індустріалізація. Роль аграрного сектора полягала в “обслуговуванні” процесу індустріалізації і збереженні в країні стабільної ситуації щодо продовольства. Головним наслідком колективізації став індустріальний стрибок за який заплачено дорогою ціною: жертвами насильницького розкуркулення і Голодомору, втратою селянами почуття індивідуалізму, тривалою деградацією та дезорганізацією аграрного сектору.

All 7 questions completed!


Share results:

Тест для підготовки до ЗНО

Want more stuff like this?

Get the best viral stories straight into your inbox!
Don`t worry, we don`t spam