Автори триптиха «Геноцид 1933»: Ми були впевнені, що коли покажемо картину загалу, нам це просто так не минеться

На першому з цих фото — картина українського художника-емігранта Віктора Цимбала «Рік 1933». Полотно, представлене в 1936 році, вважають одним із перших творів живопису на тему Голодомору.

На іншому — частина триптиха київських художників Тараса і Юрія Гончаренків «Геноцид 1933». Триптих було створено в 1989 році і його вважають одним із перших в Україні, що присвячений трагедії 1932—1933 років. Попри схожість у символічному відтворенні Голодомору-геноциду, брати Гончаренки до створення своєї картини ніколи не бачили роботу Віктора Цимбала. Адже все, що творили в діаспорі на тему Голодомору, було недоступне для митців в Україні.

«Задум створення картини «Геноцид 1933» у нас виник під впливом ескізу діда, відомого художника Володимира Івановича Бондаренка», — згадують брати Гончаренки. Володимир Бондаренко був учнем Михайла Бойчука та Федора Кричевського, а коли вже сам став іменитим художником, то навчав ремеслу Аллу Горську та Галину Зубченко. Життя митців у радянській системі, особливо тих, які не хотіли коритися долі, було дуже непростим. Володимир Бондаренко не став винятком і теж зазнав гонінь і переслідувань. В останні роки свого життя він задумав масштабне полотно про варварство, в якому хотів завуальованою мовою мистецтва показати, що зробили совєти з українською культурою, вірою, історією, з усім українським народом. Він навіть «накидав» ескіз, але втілити в життя задумане не встиг — помер у 1980 році.

Коли його онуки, ще зовсім молоді художники Тарас і Юрій Гончаренки, одними із перших у радянській Україні вирішили порушити тему Голодомору в мистецтві, вони взяли за основу ескіз діда. «Від нас нічого в родині не приховували. Про Голодомор ми багато чули від своєї прабабуні, матері діда, яка займалася нашим вихованням. Але навіть тоді, в «перебудовному» 1988-му, коли ми почали працювати над картиною, відтворювати цю тему в мистецтві було, я б сказав, навіть небезпечно, — згадує Тарас Гончаренко. — Ми були впевнені, що коли покажемо картину загалу, нам це просто так не минеться. Але обійшлося без наслідків. Часи були все ж інші».

Нагадуємо, триптих Тараса і Юрія Гончаренків нині експонується в Залі пам’яті Музею Голодомору. Поспішайте побачити!