Музей Голодомору отримав у дар особисту бібліотеку Володимира Василенка
Музей Голодомору отримав у дар особисту бібліотеку Володимира Андрійовича Василенка (1937–2023), юриста-міжнародника, дипломата, автора правової оцінки Голодомору як геноциду, в минулому – нашого колеги і співробітника музею. Офіційна передача книгозбірні відбулася 15 квітня в рамках публічного діалогу «Життя після життя. Особисті книжкові колекції в українських культурних інституціях».
Поділитися спогадами про визначну постать, якою без сумніву був Володимир Андрійович, прийшли його донька Леся Василенко, учні і колеги – Перший заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій, журналіст, перекладач і громадський активіст Тарас Марусик. Ідейні натхненники передачі колекції народний депутат України Євгенія Кравчук та виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін розповіли про те, як з’явилася та була реалізована ідея дарування персональної книгозбірні Василенка нашому музею. Досвідом опрацювання колекцій відомих осіб у своїх бібліотеках поділилися генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Олег Сербін, завідувач відділу депозитарного зберігання наукових фондів Національної наукової медичної бібліотеки України Лілія Правовєрова та виконувачка обов’язків директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Світлана Старовойт.
Передана колекція книг налічує 402 примірники. Серед них – монографії, збірники документів, свідчення, книги українських і зарубіжних дослідників Голодомору, праці науковців української діаспори. З особливо цінних – перше видання Роберта Конквеста «Жнива скорботи» (1986) та «Перший проміжний звіт Комісії Конгресу США з питань голоду в Україні» (1986). Також є чимало книг, які виходили обмеженим накладом – по 50-100 примірників, і нині вони – справжня рідкість. Цікавими з точки зору персоналій є книги з дарчими написами авторів, а також ті, де власник цієї колекції особисто робив помітки. Багато книг – іноземною мовою, адже бібліотека формувалася Володимиром Василенком упродовж багатьох років під час закордонних поїздок та його перебування на дипломатичній роботі.
«Ми щиро вдячні за цей дарунок пані Лесі, він надзвичайно цінний для нас. Адже мали честь особисто працювати з Володимиром Андрійовичем, – зазначила заступник генерального директора Ганна Сокиріна після підписання документів про дарування бібліотеки. – Сподіваємось, що цей вчинок надихне інших спадкоємців книгозбірень так само передавати свої колекції, свої архіви на збереження до профільних установ».
Музей Голодомору сердечно дякує всім причетним до того, аби книги Володимира Василенка отримали нову домівку і нове «життя» в нашій музейній книгозбірні. Попереду – робота із системного дослідження колекції, після чого видання стануть доступними музейним співробітникам і дослідникам.
Запис заходу доступний за посиланням.
