У Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Інтердисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду»

25 листопада 2021 року в Інституті дослідження Голодомору відбулася V Міжнародна науково-практична конференція «Інтердисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду». Захід відбувся в online-форматі.

Із вітальним словом до учасників звернулася Олеся Стасюк, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду, кандидатка історичних наук.

Робота конференції охопила такі напрямки:

• міждисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду;
• причини і наслідки Голодомору-геноциду в Україні;
• соціально-економічні, суспільно-політичні, демографічні, морально-психологічні наслідки Голодомору-геноциду;
• опір українців геноцидним та репресивним діям комуністичного тоталітарного режиму;
• пам’ять про Голодомор-геноцид в Україні: особливості формування, наукові дослідження, інструменталізація у політиці;
• конвергенція результатів досліджень з тематики Голодомору-геноциду науковців у галузі історії, політології, права, медицини, статистики, соціології, криміналістики, педагогіки, антропології, історичної демографії, соціальної психології, історичної географії.

У конференції взяли участь 40 учасників – істориків, правників, музеологів, спеціалістів з інших наукових галузей. 

Зокрема, Володимир Сергійчук, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник відділу дослідження соціо-демографічних та правових аспектів Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду розповів про результати своїх досліджень, що стосуються аналізу дитячої смертності в 1932–1933 роках. Також науковець виступив із доповіддю про перелом в усвідомленні наслідків Голодомору-геноциду українською діаспорою.

Своєю чергою, Лариса Засєкіна, докторка психологічних наук, професорка, проректорка з науково-педагогічної діяльності та міжнародної співпраці Волинського національного університету імені Лесі Українки звернула увагу на психологічні наслідки Голодомору.

Участь у конференції також взяли:

Світлана Маркова, докторка історичних наук, доцентка, директорка Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, докторантка Запорізького національного університету;

Інна Шугальова, кандидатка історичних наук, доцентка, провідна наукова співробітниця відділу досліджень Голодомору-геноциду Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, докторантка Запорізького національного університету;

Дмитро Білий, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історичних досліджень Голодомору-геноциду Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду;

Іван Петренко, кандидат історичних наук, заступник директора Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду;

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, докторантка Запорізького національного університету;

Віктор Гудзь, доктор історичних наук, доцент кафедри історії та  археології Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького розповів про фальсифікації, пов’язані з Голодомором, у дослідженнях російських істориків та публіцистів;

Роман Теслюк, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник відділу дослідження соціо-демографічних та правових аспектів Голодомору-геноциду Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду представив доповідь про теоретико-методологічні відмінності різних оцінок демографічних втрат внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років;

Анатолій Філінюк, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;

Наталія Петрова, кандидатка історичних наук, ОНУ імені І. І. Мечникова, заступниця декана з наукової роботи, доцентка кафедри археології та етнології України поділилася своїми напрацюваннями з теми формування політики пам’яті про Голодомор у своєму регіоні;

Микола Герасименко, заслужений юрист України, генерал-лейтенант СБУ розповів про правові аспекти дослідження Голодомору-геноциду;

Олег Погорілець, директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», розповів про способи представлення пам’яті про Голодомор 1932–1933 рр. у музейному просторі на прикладі експозиції Державного історико-культурного заповідника «Межибіж»;

Олександр Нікілєв, доктор історичних наук, професор Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, звернувся до проблеми соціально-демографічних наслідків Голодомору, зокрема на Дніпропетровщині;

Відео доступне за посиланням.