Відбулося перше пленарне засідання конференції “Геноцид як зброя у боротьбі проти української нації в XX-XXI ст.: інтердисциплінарні підходи”

У четвер, 24 листопада, в приміщенні Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук відбулося перше пленарне засідання VI Міжнародної науково-практичної конференції “Геноцид як зброя у боротьбі проти української нації в XX-XXI ст.: інтердисциплінарні підходи”. Конференція була організована Інститутом дослідження Голодомору в співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики і низкою наукових установ. 

Модерували захід Іван Петренко, кандидат історичних наук, заступник директора Інституту дослідження Голодомору, та Дмитро Білий, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історичних досліджень Голодомору-геноциду Інституту дослідження Голодомору.

Відкриваючи наукову зустріч, Микола Кириченко, ректор Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, член-кореспондент Національної академії наук вищої освіти України, доктор філософії, професор, наголосив на важливості та актуальності проведення таких наукових конференцій. Адже знання про своє минуле – це потужна зброя у сучасній війні, яку росія розв’язала проти України. 

Про важливість ідеологічного фронту і його внесок у боротьбу проти російських загарбників говорив у вітальному слові і Сергій Корновенко, доктор історичних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. 

У своїх доповідях відомі українські історики розповідали про передумови і причини Голодомору-геноциду в Україні, механізми його здійснення та наслідки, опір українців репресивним діям комуністичного тоталітарного режиму, а також про політику приховування правди і заперечення Голодомору-геноциду комуністичним тоталітарним режимом та сучасною Росією.

Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, присвятила свій виступ темі збереження в бібліотеках літератури про Голодомор та важливість бібліотеки як комунікаційного майданчика. 

Олександр Гудима, депутат ВРУ І скликання, розповів про перші наукові конференції про Голодомор та краєзнавчі дослідження у Вінницькій області.

Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, професор, в. о. головного наукового співробітника відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України, проаналізував використання Сталіним досвіду В. Леніна в організації масового штучного голоду в 1921 – 1923 роках. Він нагадав, що інформаційна блокада довкола теми Голодомору тривала аж до 1987 року.

Василь Марочко, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору, дослідив тему біженців у роки Голодомору. Він проаналізував появу терміну “біженець” та паралелі між біженством у 1932 – 1933 роках та в 2022 році. “В законі 2006 року про Голодомор-геноцид виписано дві категорії жертв: померлі і ті, що зазнали фізичних ушкоджень. Десь зникла на сьогодні актуальна категорія постраждалих – біженці, – зазначив Василь Марочко. – Це спонукало до дослідження мною появи явища “біженці”. Як виявилося, воно вперше з’являється в Україні в 1919 році”. 

Сергій Корновенко, доктор історичних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, проаналізував, як комуністичний тоталітарний режим знищував українське селянство та “виховував” новий тип радянського селянина. ”Новим фігурантом аграрної історії Радянської України наприкінці 1920-х – початку 1930-х рр. стає колгоспно-радгоспний селянин, – нагосив він. – Порівняно з попереднім типом, це був якісно інший селянин, сформований у новому радянському ідейно-інтелектуальному полі. «Ідея Землі» усвідомлювалася ним якісно по-іншому, його свідомість відображала інші пріоритети. Насамперед це відданість цілям партії, ототожнення себе з новою пролетарською громадськістю, забуття свого минулого. Примус вважався дозволеним засобом перевиховання селянства, створення «нової сільської людини», «нової психології трудового селянства».

Науковець із Польщі Роберт Кушнеж, професор Поморської академії, присвятив свою доповідь ситуації в українському селі після Голодомору. Він зазначив, що Голодомор хоч і окреслений 1932-1933 роками, але смерті виснажених голодом людей фіксувалися в селах ще й у 1934-му. 

Доктор історичних наук Марцін Звольський із Музею пам’яті Сибіру (Білосток, Польща) розповів про історію створення свого музею та дослідження, які там проводяться. “Як єдиний музей у Польщі ми представляємо тему радянських репресій, пов’язаних із масовими депортаціями до Сибіру та Казахстану. Ми показуємо, що цей досвід є спільним для поляків, українців, білорусів, литовців, латишів, естонців, євреїв, росіян та багатьох інших народів світу, – зазначив він. – Але ми представляємо не лише теми, пов’язані з депортаціями. Як наративний музей ми намагаємося пояснити передісторію представлених подій. Тому перед тим, як відвідувачі увійдуть у простір, де показано страждання депортованих, вони відвідують простір, присвячений будівництву та історії комуністичної системи під назвою “Кримінальна система”. Радянський Союз був першою комуністичною країною в світі. Вона утворилася в результаті революції в ім’я утопічної ідеї загальної рівності. На практиці радянська система ґрунтувалася на терорі та страху”. Одним із прикладів такого терору музей згадує і Голодомор в Україні – трагедію українців також представлено в експозиції польського музею. Водночас пан Звольський нагадав, що у 2019 році в них відбулася виставка «Радянський Голодомор – геноцид в Україні. Нас вбивали, бо ми українці…», яку підготував Національний музей Голодомору-геноциду в Києві. Виставка викликала великий інтерес у відвідувачів. І це був один із двох винятків, коли музей експонував виставку іншого музею. 

Викладачка із Університету Хаддерсфілда (Великобританія) Сара Нестерук, авторка проєкту “Рецепти хліба”, розповіла про історію виявлення листів інженера з ПАФ Джеррі Бермана та як це спонукало її до створення анімаційних роликів, присвячених Голодомору. Один із них вона продемонструвала учасникам наукової зустрічі. 

Загалом у конференції взяли участь майже півсотні науковців, які висвітлили в своїх доповідях та обговорили різні питання та аспекти історії Голодомору-геноциду. 

Нагадаємо, у п’ятницю, 25 листопада, відбудеться друге пленарне засідання міжнародної конференції. На ній будемо обговорювати правову кваліфікацію сьогоднішніх дій держави-агресора в Україні та створення спеціального трибуналу для притягнення керівництва Росії до відповідальності. Конференція відбудеться об 11.00 в приміщенні агенції “Укрінформ” (вул. Богдана Хмельницького, 8/16).