У Нью-Йорку встановили меморіальну дошку Рафаелю Лемкіну

21 Вересня 2018

У приміщенні Українського Інституту Америки відкрито меморіальну дошку автору терміну геноцид. Захід приурочено до 65-тої річниці виголошеної Рафаелем Лемкіним промови щодо радянського геноциду в Україні, повідомляється на Фейсбук-сторінці Українського Інституту Америки.

На меморіальній дошці чотирма мовами (англійською, українською, ідиші та івриті) викарбувано текст: «Ця меморіальна дошка вшановує доктора Рафаеля Лемкіна (1900-1959) «батька Конвенції ООН про геноцид». В промові виголошеній в Нью-Йорку в 1953 році д-р Лемкін описав Великий голод 1932-1933 років в радянській Україні (Голодомор) як «класичний приклад радянського геноциду».
Цей меморіал також вшановує багато мільйонів українців, які були знищені голодом під час Голодомору, одного з найбільших геноцидів, який запоганив європейську історію ХХ століття».

Ініціатива створення меморіальної дошки належить Українсько-канадському фонду громадянських свобод та Українському Інституту Америки.

Рафаель Лемкін, автор поняття «геноцид» та батько згаданої Конвенції, назвав “нищення української нації” –  «класичним прикладом геноциду».

9 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Радянська Україна підписала документ в 1949 році, а в 1954 році – ратифікувала.

«Стаття ІІ» Конвенції визначає:

«У даній Конвенції геноцид означає будь-яку з наступних дій, чинених з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

(а) Убивство членів групи;

(б) Заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;

(в) Навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове фізичне знищення її;

(г) Заходи, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи;

(ґ) Насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу».

Згідно з Конвенцією ООН, Лемкін розглядав як невід’ємні складові частини геноциду проти українців: виморення  голодом українських селян, нищення української інтелігенції та ліквідацію Української Автокефальної Православної Церкви.