Навчальний фільм «Територія Голодомору: пам'ять невмируща»

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» з 2012 року співпрацює з Канадським Музеєм Прав Людини (Вінніпег, Канада), який є першим музеєм, що присвячений виключно висвітленню теми формування, еволюції і майбутнього прав людини. Сьогодні результатом співпраці між музеями є навчальний фільм «Територія Голодомору: пам’ять невмируща».

Сюжетна лінія зосереджується на міжнародній пресі, яка публікувала інформацію про Голодомор. Центральним напрямком є боротьба мас-медіа: Волтера Дюранті, який симпатизував політиці Сталіна та заперечував факт масового вбивства українців в 1930-х роках, і журналістів Гарета Джонса та Малькольма Маггеріджа, які намагалися донести правду.

Чітко і лаконічно в кінострічці викладено перебіг Голодомору та звучать відповіді на питання «Чому радянська влада вчинила геноцид частини української нації?» та «Чому світ і тоді і зараз так мало знає про цей масштабний злочин?»

Як показує історія, в тоталітарних та закритих суспільствах відсутня свобода слова, що є надзвичайно загрозливим для життя громадян. В таких суспільствах преса повністю підконтрольна уряду, який використовує її в цілях заперечення та приховування власних злочинів проти громадян.

Ви не знайдете жодної радянської публікації 1930-х і наступних десятиліть, що б говорили про масштабний голод в УСРР та масову смертність на його ґрунті. Радянський режим заперечував факт голоду та заборонив іноземним журналістам переміщатися територією СРСР. Ті, хто ризикував розповісти правду, зазнавали переслідувань, цькувань. Відтак, через заперечення і применшення розмірів трагедії окремими журналістами в 1932 році події в Україні не  отримали належного публічного розголосу. Вже в 1933 році українці вмирали родинами і цілими селами.

В перебігу офіційних заперечень та приховування правди питання Голодомору розчинилось на тлі світових новин і подальші понад 50 років залишалось таємницею, аж до розпаду Радянського Союзу.

На прикладі української історії в фільмі досліджено роль і функції засобів масової інформації, які можуть як зламати мовчання навколо злочину, так і сприяти створенню інформаційного вакууму, який приховує або спотворює правду.

До яких роздумів спонукає фільм:

• якою є сила публічних визнань масових вбивств та небезпека їх заперечень;
• настільки захищеною має бути свобода слова та вільної (громадської) преси;
• в міру розвитку соціальних медіа (соцмереж) і збільшенню розвитку технологій, яким може бути ефект повідомлень про грубі порушення прав людини, що надходять безпосередньо від громадян;
• якою є роль і обов’язки ЗМІ у формуванні громадської думки щодо порушення прав людини;

Фільм «Територія Голодомору: пам’ять невмируща» демонструється в галереї Канадського Музею Прав Людини, що присвячена історії Голодомору, та в приміщенні Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Фільм розрахований на шкільну аудиторію. На підставі статуту, Меморіал жертв Голодомору здійснює культурно – освітню діяльність та рекомендує використовувати даний фільм під час вивчення теми Голодомору в школах. Візуальні матеріали можуть зробити заняття цікавішими та полегшити сприйняття важкої теми.

В рамках договору про співпрацю з КМПЛ НМ «Меморіал жертв Голодомору» поширює кінострічку серед учбових закладів України.

Реалізація проекту розрахована до кінця 2017 року.