Голод 1932-1933 років на Кубані за архівними документами та матеріалами періодичної преси

У статті аналізуються архівні документи Центру документації новітньої історії Краснодарського краю та публікації емігрантської преси 30-х років ХХ ст., що стосуються теми голодомору на Кубані. Характеризуються партійні постанови та система репресивних заходів радянської влади стосовно селянства Кубані, практика занесення станиць на «чорні дошки», розглянута тематика публікацій зарубіжної преси цього періоду. За даними дослідників, з 7–10 млн жертв Голодомору 1 млн (за уточненими даними – 3,5 млн) складає населення Північного Кавказу, здебільшого мешканці північно-західних районів Кубані. Розсекречені документи Центру документації новітньої історії Краснодарського краю, що стали частиною музейної експозиції «Розсекречена трагедія: голод на Кубані в 1932–1933 рр.» (Краснодар, 2009 р.), засвідчили важливість актуалізації цієї теми для сучасного населення Кубані. Документи ілюструють невідповідність обсягу планових хлібозаготівель реальним обсягам зібраного врожаю, значно нижчого від запланованого через посуху та агротехнічні помилки восени 1931 року. Із запланованих на серпень 1932 р. 285 млн пудів зерна частка Північного Кавказу складала 60 млн пудів, а України – 100 млн пудів. Відповідно до партійних постанов щодо боротьби із саботажем хлібозаготівель, на Кубані проводилися продрозверстки, чистки партійних рядів, занесення станиць на «чорні дошки», яке передбачало повне вивезення всіх продовольчих запасів та припинення всіх форм торгівлі. У результаті цих репресивних заходів до січня 1933 р. зі станиць було виселено 63,5 тис. осіб, заарештовано 13 803 особи. Знелюднілі населені пункти заселялись родинами червоноармійців з Уралу, центральних районів Росії, уже у грудні 1932 р. сюди прибуло 38 504 переселенці. У результаті цих заходів було знищено заможне селянство Кубані, козацтво. Незважаючи на жорсткість цензури, тогочасні події на Кубані знайшли певне відображення в емігрантській пресі (журнал «Кавказький козак», Белград, «Козак. Вісник Донського отамана», Париж), у яких друкувалися листи з Кубані з повідомленнями про голод, канібалізм, репресії.