Надія наша в Бозі!

Виставка приурочена до 150-ліття з дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького.

За роки незалежності відбувся величезний поступ у справі дослідження та популяризації правдивої історії Голодомору-геноциду українців. Проте весь цей час в інформаційному просторі Західна Україна, яка не входила тоді до складу УРСР, присутня в епізодичних спогадах, у страшних поодиноких історіях про людей, яким вдавалося перейти Збруч і таким чином знайти порятунок. Проте невідомим у масовій свідомості є факт гуртування українців Галичини для допомоги «Великій Україні» та інформування всього світу щодо «злочинів, від яких німіє людська природа». Розпочала цю справу у липні 1933 року Українська Греко-Католицька Церква в особі Митрополита Андрея Шептицького, який разом з єпископатом проголосив відозву до вірних Галицької Церковної провінції у справі подій на Великій Україні — «Україна в передсмертних судорогах», яку почули у Ватикані, Варшаві та по всьому світу і яка стала історичною. Наслідком відозви стало заснування Українського громадського комітету рятунку України, що ініціював створення повітових і місцевих комітетів, збір документів і спогадів очевидців трагедії, і найголовніше — оголошення 29 жовтня 1933 року Днем національної жалоби і протесту та проведення першої в історії Літургії та Панахиди за загиблими від голоду. В той час, коли церква в Україні була розтерзана і німа, Українська Греко-Католицька Церква в Галичині сказала своє слово, ставши інституцією, яка однією з перших піднялась на захист українців. І головну роль у цьому, безперечно, відіграла постать Митрополита Андрея Шептицького.

Виставка була презентована 4 серпня 2015 року в Музеї Голодомору.

ДОКУМЕНТИ — Центральний державний історичний архів міста Львова, Електронний архів Українського визвольного руху, ГО «Центр досліджень визвольного руху».

КУРАТОР ПРОЕКТУ, АВТОР КОНЦЕПЦІЇ — к.і.н., перший заступник генерального директора музею Леся Гасиджак.