24.03.1933

Copy of a letter received from Jerry dated Lugansk 24/3/33

Arrived Tzaneen 20/4/33

My dear,

An hour ago I sent Israel a cable “FURTHER VIZA EXTENSION GRANTED. AWAITING RESULTS TRANSFER NORTH”, referring, of course, to the previous cable of some weeks ago about the prospects of going to the Volga Bridge.

In another hour’s time I am leaving by train home to the Stanitza. Though the extension has been granted already (unofficially), the “deed” in Soviet Offices must take hours to mature on a table of someone. So I am told to return later when I shall be told the details and the terms of extensions. To return in two, three days time.

So that is that. 

Such are my plans at the moment: - The extension being granted, I shall write today to the Chief Bridge Engineer Mostrotrest, Moscow, whom I know asking him to transfer me North, to one of the larger bridges, either on the Volga or the Oka rivers. And in the meantime I shall wait. Great Russia is better in the sense of supplies. Ukraina is worst, undoubtedly. The kulak struggle is greatest here. 

THE STANNITZA. Here starts a new case. GPU people have once more come down from Voronezh. “Natchalstvo” is again arrested. The chief of the “Uchastokk II” who left Voronezh with me on the same day. The old case will be resurrected once more and a new started. The case is serious. Mostrotrest is involved, too. 

I am “invited” to give evidence. It is a very excited “show”, a great adventure.

My Chief has quietly interviewed me and spoke about the few “sins” of his, as well as of others. Asked me to give a definite, so to speak, explanation. 

There are a few “sins”, though not deliberate ones, to my mind. But my mind is not that which counts in USSR.

Speaking of cases, listen to this, quite fresh news.

My host, a late Cossack, of high integrity, with whom I stay was up to now “Zavchoz”, i.e. “manager of Kolchoz transport, stables, etc. from what I could see he gave them all”. He worked day and night and got even no bread, for the Kolchoz starves at the moment. A fortnight ago, one good horse gave birth to a premature animal, that died later. He swore blind to me that he is innocent. He is (as well as the “Kongoch” (?) and the “Vozchik”) accused of “Vreditelstwo” (?). The case was held 4 days ago before I left the Stanitza. They gave him 6 years of Siberia, confiscated his belongings and sent his wife and child out.

Of course, against him goes his origin; his father was an “Ataman» of old. In 1926 his father was sent in exile in Northern Siberia for 5 years. On his return after exile, his father died here from lung trouble. His mother died lately.

All I tell you is very well (true). But to share a room with a Soviet enemy (who in this case is undoubtedly innocent); to see his few things taken away, a happy home destroyed, his only boy let go on the streets as not pleasant …..

Do you agree?

I am returning and expect to find the house locked and perhaps even my things mixed up and gone. I shall shout, loud and wide. All this is a great adventure…..

And my time will also perhaps come. … I am sending you a paper cutting of “Isvestia” of a case where English Specialists of “Metro-Vickers” are involved. A very big case, which may end very seriously to those involved.

I must really get out of this Stanitza.

I have no more time left. My train is in 20 minutes.

JERRY

24.03.1933

Копія листа, отриманого від Джеррі з Луганська 24.03.33 Прибув у Цанін 20.04.33

Дорогий,

Годину тому я надіслав Ізраелю телеграму «ДАНО ПОДОВЖЕННЯ ВІЗИ. ЧЕКАЮ РЕЗУЛЬТАТІВ ПО ПЕРЕВЕДЕННЮ НА ПІВНІЧ”, посилаючись, звичайно, на попередню телеграму кілька тижнів тому про перспективи переходу на Волзький міст.

Ще через годину я їду поїздом додому до Станиці. Хоча подовження вже було надано (неофіційно), «діло» у радянських офісах займає години, щоб визріти на чиємусь столом. Тому мені сказали повернутися пізніше, коли мені повідомлять деталі та сроки продовження. Повернутися через два, три дні.

Так ось що.

Наразі такі мої плани: - Про подовження, я напишу сьогодні головному інженеру мостів «Мостротреста» у Москві, якого я знаю, з проханням перевести мене на північ, до одного з великих мостів, або на Волзі, або на Оці. А поки чекатиму. Велика Росія краща в сенсі поставок. Україна, безперечно, найгірша. Кулацька боротьба тут найбільша.

СТАНИЦЯ. Тут починається нова справа. Люди з ГПУ знову приїхали з Воронежа. Знову заарештовують «Начальство». Начальника “Участок II”, який виїхав зі мною з Воронежа того ж дня. Стару справу знову відновлять, а нову розпочнуть. Справа серйозна. Мостротрест також залучено.

Мене "запрошують" дати свідчення. Це дуже захоплююче "шоу", велика пригода.

Мій начальник нишком розпитав мене і розповів про кілька своїх "гріхів", а також «гріхи» інших. Попросив мене дати певне, так би мовити, показання.

На мою думку, є кілька «гріхів», хоча і не навмисних. Але моя думка - це не те, з чим рахуються в СРСР.

Говорячи про приклади, послухайте цю, досить свіжу новину.

Господар, у якого я живу, колишній козак, з високою чесністю, був «Завхозом», тобто «менеджером колхозного транспорту, стайні тощо, наскільки я міг бачити, він заправляв усім». Він працював удень і вночі і навіть не мав хліба, оскільки колхоз голодує зараз. Два тижні тому одна хороша кобила народила недоношену тварину, яка померла згодом. Він клявся мені сліпо, що він невинний. Його (а також "Конгоч" (?) та "Возчик") звинувачують у "вредительство" (?). Справа розглядалася 4 дні до мого виїзду зі Станиці. Вони дали йому 6 років Сибіру, конфіскували його речі та вислали дружину та дитину.

Звичайно, проти нього грає його походження; його батько був старим «отаманом». У 1926 році його батька відправили на 5 років у заслання до Північного Сибіру. Повернувшись після заслання, його батько помер тут від проблеми з легенями. Нещодавно померла його мати.

Все, що я вам кажу, дуже добре (правда). Але ділити кімнату з радянським ворогом (який у цьому випадку, безперечно, невинний); бачити, як забирають його речі, руйнують щасливий будинок, його єдиного хлопчика виганяють на вулицю, як це неприємно ...

Ви згодні?

Я повертаюся і очікую, що будинок виявиться замкненим, і, можливо, навіть мої речі перекидані і втрачені. Я кричатиму, голосно і довго. Все це велика пригода ....

І мій час теж, можливо, настане. ... Я надсилаю вам вирізку з газети “Известия” з справою, в якій беруть участь англійські спеціалісти - “Metro-Vickers”. Дуже велика справа, яка може закінчитися дуже серйозно для причетних.

Я мушу дійсно вибиратися з цієї Станиці.

У мене більше не залишається часу. Мій потяг за 20 хвилин.

ДЖЕРРІ