Серія публікацій про «українізацію» (1920 – поч. 1930-х років) спільно з онлайн-медіа «Свідомі»
Українізація — політика комуністичного тоталітарного режиму в 1920—1930-ті роки, яка передбачала залучення українців до діяльності радянських, партійних і громадських установ і організацій. Політика ідеологічно та пропагандистсько впливала на суспільство через використання української мови. Проте ці процеси мали і деякий позитивний вплив на розвиток української мови та культури. У 1929 році близько 92% дітей в УСРР відвідували україномовні початкові школи. Станом на початок 1930-х, більшість газет та книг видавалася українською.
14 грудня 1932 року вийшла сумнозвісна постанова «Про хлібозаготівлі на Україні, Північному Кавказі та у Західній області». Вона ознаменувала завершення українізації, хоча формально ЦК КП(б)У мало забезпечити «систематичне партійне керівництво та контроль за проведенням українізації». Натомість про Північний Кавказ де станом на 1932 рік українізація мала значне поширення формулювання були однозначніші: «На Північному Кавказі діловодство радянських та кооперативних органів “українізованих” районів, а також усі газети та журнали, які видаються, негайно перевести, з української на російську мову як більш зрозумілу для кубанців, а також підготувати та до осені перевести викладання у школах на російську мову».
Цьогоріч виповнюється 90 років із дня прийняття цієї постанови. Росія, як правонаступниця СРСР, не тільки заперечує Голодомор як цілеспрямований злочин комуністичного режиму проти українців, а й продовжує сьогодні політику геноциду, масово винищуючи українську націю. Росіяни використовують давно випробувані сталінські методи «упокорення голодом» — вивозять з України зерно та продовольство, грабують мирне населення, знищують елеватори і сільськогосподарську техніку. Водночас на окупованих територіях, як і в 30-ті роки минулого століття, відбувається зросійщення населення, зокрема, переводять на російську мову навчання школи, з бібліотек вилучають українські книжки.
У 1932—1933 роках світ мовчав, споглядаючи смерті мільйонів. У 2022-му ми не повинні цього допустити.
Організатори: Музей Голодомору і Всеукраїнське молодіжне онлайн-медіа «Свідомі».
Мета проєкту — показати (в тому числі іноземній аудиторії) інструменти та методи комуністичного та путінського режимів з упокорення українців, зокрема у сфері утисків української мови та культури, розповісти широкій аудиторії як події в історії впливають на сьогодення та майбутнє.
Справжня ціна “українізації”: чому більшовики видавали книжки українською?
“Харківський правопис” як один із успіхів українізації