У Варшаві презентували виставку про Голодомор і сучасний геноцид українців

«Геноцид має дві фази: першу, коли руйнують національну модель

пригнобленої групи, і другу, коли їй нав’язують національну модель гнобителя»

Рафаель Лемкін

3 листопада у Варшаві на території палацо-паркового комплексу “Королівські Лазєньки” (“Łazienki Królewskie”) презентували виставковий проєкт «Голодомор і повторний геноцид». Експозиція про історію Голодомору 1932–1933 років та геноцидну політику Москви у сучасній війні проти України стала результатом співпраці Музею Голодомору та польських партнерів: Музею історії Польщі, Музею “Королівські Лазєньки” та Польського інституту у Києві.

На 18 плакатах всебічно розкрито тему геноциду українців, організованого й здійсненого комуністичним тоталітарним режимом у XX столітті. Йдеться і про те, чому сьогодні Москва знову повторює свої злочини на окупованих українських територіях. СРСР упродовж свого існування всіляко приховував та заперечував Голодомор, як геноцид українців. Злочинний режим не було засуджено за Голодомор, і ця непокараність породила нині нові злочини на окупованих територіях. Адже росія, як і в 1932–1933 роках, убиває українців лише тому, що вони українці.

 Кожен із плакатів розкриває важливі аспекти Голодомору, як геноциду української нації відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Окрема увага приділена висвітленню сучасного геноциду українців, а також репресіям комуністичного тоталітарного режиму проти етнічних поляків, які проживали в УСРР у 1930-х роках.

Від Музею Голодомору на презентації виступила головна зберігачка фондів Марина Принь: «Ірпінь, Буча, Бородянка, Маріуполь… Це українські міста, які стали свідками нового геноциду, вчиненого тим самим ворогом, що й 90 років тому. Москва не відмовилася від своїх намагань знищити незалежну українську державу, її ідентичність. Щодня вони продовжують вбивати, грабувати. Знову крадуть і вивозять українське зерно. Ця виставка – можливість розповісти суспільству, що непокараний злочин завжди повертається з новою жорстокістю».

Про те, що злочини росії мають бути покараними, зазначив і посол України в Республіці Польща Василь Зварич: «Ми всі пам’ятаємо, що за часів Радянського Союзу ця тема була табу і всіх, хто говорив про цю трагедію, про цей геноцид українського народу, чекало покарання. І тому лише на початку 1990-х цю історію, цю правду про тогочасні події почали відкривати для себе мільйони українців, також почали відкривати для себе й інші країни світу. І ми зараз повинні особливо привертати увагу світу до цієї трагедії, до цього геноциду, тому що фактично, історія повторюється – методи, які тоді застосовувала комуністична росія, вона застосовує і зараз, позбавляючи український народ найважливіших засобів до існування, особливо перед надходженням зимового періоду, коли нищиться вся енергетична інфраструктура, коли людей хочуть позбавити тепла, світла, води і засобів до існування. Це теж ознака геноциду, за який росія повинна врешті-решт відповісти перед міжнародним трибуналом».

Відвідувачі матимуть змогу ознайомитися з виставкою до кінця листопада у Галереї під відкритим небом музею «Королівські Лазєнки» із боку Уяздовських алей.

Нагадаємо, Польща на державному рівні визнала Голодомор актом геноциду у 2006 році.

Фото: Maciej Cioch / Muzeum Historii Polski