Відкриття музейної виставки "РОЗІРВАНЕ КОЛО"

22 листопада о 14.00 в приміщенні Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» за адресою вул. Лаврська, 3 відбудеться презентація виставки «Розірване коло»

Що таке свято?

Чи є місце святам в нашому житті?

Які свята є головними для кожного з нас?

Що святкують українці сьогодні?

Які дні є святковими в їхньому житті?

Намагання знайти відповіді на ці питання привело нас до аналізу сучасного стану календарних свят в Україні. Задаючи ці питання собі, ми з сумом усвідомлюємо, що для значної частини українців «святих» свят не лишилось,  календарні свята втратили свою сакральність. Ми святкуємо все: радянське, церковне, європейське, і навіть не намагаємось зрозуміти чому. Вітаємо жінок з 8 березня в’ялим тюльпаном – бо так треба – подарувати щось саме цього дня, не знаємо куди подіти себе 1 та 2 травня – городи є не у всіх, тож їдемо на шашлики, вболіваємо за 9 травня – бо «діди воювали», фарбуємо яйця та йдемо до церкви на Великдень – чому фарбуємо і навіщо ідемо теж незрозуміло, як навіжені шукаємо подарунки перед Новим роком. І так цілий рік, упродовж десятиріч. Не впізнають себе в цьому переліку лише ті, хто народився і виріс в тій частині України, яку оминув Голодомор-геноцид.

Сьогодні Україна стає на інший шлях – справжньої незалежності. Першим кроком на цьому шляху є позбавлення від тягаря радянського минулого. Органи державної влади розпочали процес декомунізації, і якщо ленінопад українці здебільшого підтримали, то декомунізація свят викликала просто шквал емоцій: «Як це так, нас позбавляють наших свят, які ми святкували все життя – 8 березня, 1 травня, 9 травня? Хіба так можна? Це ж наші свята» і т.д.

Крок за кроком ми покажемо, як радянська влада позбувалась українських традиційних свят, вводячи власні. Ми хочемо поговорите про головне – якими мали стати і стали українці внаслідок впровадження цих свят, яку мету переслідували радянські керманичі вводячи кожне з них. Ми спробуємо закликати вас замислитись, хто ми є. Зрозуміти, хто є українці і що є наше

Куратор:

Ганна Сокиріна

Наукові консультанти:

Олеся Стасюк

Геннадій Єфіменко

Співорганізатори:

Музей книги і друкарства України

Національна історична бібліотека України

Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г.С.Пшеничного

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України

Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Державний архів Вінницької області

Окрема подяка:

Анатолію Гайдамаці

Сергію Шевчуку та Ірині Літічевській