Міжнародна науково-практична конференція «Масовий штучний голод 1921–1923 рр.»
Цьогоріч українська спільнота вшановує 100-ті роковини масового штучного голоду 1921-1923 років.
До цієї сумної дати була приурочена Міжнародна науково-практична конференція «Масовий штучний голод 1921–1923 рр.», що відбулася 30 вересня 2021 року. Конференцію організував Інститут дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду. Співорганізаторами заходу були Міністерство культури та інформаційної політики України, Національний музей Голодомору-геноциду, Галузевий державний архів СБ України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Фундація українського Голодомору-геноциду (Чикаго, США), Світовий Конгрес Українців та інші наукові заклади й установи.
Участь в онлайн-заході взяли провідні дослідники з України, США, Канади та Польщі – загалом 18 докторів і 26 кандидатів наук.
Із привітальними словами до учасників звернулися Генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк, директорка Інституту дослідження Голодомору Світлана Маркова, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут, директорка Центрального державного архіву громадських об’єднань України Ольга Бажан та інші.
Генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк подякувала учасникам заходу за особистий внесок у дослідження і поширення правди про злочини проти української нації. «Лише в єдності ми можемо пролити світло правди і перемогти в боротьбі за можливість говорити правду про злочини, скоєні проти української нації», – наголосила вона й додала, що до сьогодні в наукових текстах про голод 1921-1923 років можна побачити радянську термінологію і міфи, зокрема міф про посуху і неврожай. «Ми можемо довгий час ходити по колу, якщо будемо писати і досліджувати історію про ці злочини, застосовуючи радянські терміни та міфи», – наголосила вона й нагадала, що в у травні 1921 року Володимир Ленін писав: «Урожай на півдні чудовий, тому питання життя і смерті для нас – зібрати з України 200-300 мільйонів пудів хліба».
У ході конференції учасники обговорили цілий спектр тем. Зокрема:
Передумови та перебіг масового штучного голоду 1921–1923 рр. в Україні.
Передумови, перебіг, наслідки масового штучного голоду 1921–1923 рр. у Криму.
Соціально-економічні, суспільно-політичні, демографічні, морально-психологічні наслідки масового штучного голоду 1921–1923 рр. в Україні.
Опір українців репресивним діям комуністичного тоталітарного режиму.
Пам’ять про масовий штучний голод 1921–1923 рр. в Україні: наукові дослідження, інструменталізація у політиці.
Провідний науковий співробітнико Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор Василь Марочко нагадав, що територія масового штучного голоду 1921-1923 рр. не обмежувалася п’ятьма губерніями, як це зазвичай писали в радянській історіографії. Голодували щонайменше 7 із 9-ти губерній. Також це був масовий голод за іншим критеріями: він охопив як село, так і місто, а також всі соціально-професійні групи (селян, робітників, інтелігенцію).
«Захопивши владу в Росії, Ленін і його соратники розраховували на те, що зможуть безплатно отримувати український хліб, аби утриматися при владі, – зазначив Володимир Сергійчук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук. – В умовах тодішньої голодної Росії це було важливо для них. Однак уряд УНР, як відомо, відмовився відпускати продовольство без передоплати і це викликало гнів у Петрограді та спровокувало агресію проти молодої Української Держави».
Більше матеріалів – за посиланнями:
https://www.facebook.com/HolodomorResearchInstitute/videos/603249477512752
https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=381756513600012
https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=628956571889802
Також оприлюднена електронна версія матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Масовий штучний голод 1921–1923 рр.». Завантажити можна за посиланням: