05.07.1933

COPY OF A LETTER FROM JERRY dated the 5/7/33 received in Capetown 7/8/33

                   GOROD GORKY                                                                   

My dear (Joe),

I know that you will pardon me if I write a little to you.

I am just busy and working day and night without a stop, without a Saturday and a Sunday on the mountain. I know not the day of the week. It seems ages ago that I knew when Wednesday was. We here never use the word at all. We only go by dates.

I am faring well materially this second month. I am attached to the foreigner’s stores and draw food rations therefrom. As a result, I live like a Lord in Russia, almost as good as you. I get bread and butter and meat and nuts and milk and sweets.

It is a shame to my Russian colleagues!! --------

The work itself is very interesting as you yourself can gather, only under Russian conditions of bad supply, of materials and labour one often goes crazy in trying to make things fit! ---

I am getting much post and papers from overseas, from London, New York, and Capetown, and am feeling better.

Heavens, as yet I know not what to do! As yet I know not whether I shall leave USSR in a fortnight’s time when my last Fourth Visa extension is up. They will undoubtedly offer me a further extension. I shall not need to apply for any, let alone go to Moscow for it! – This time I cannot complain about the food or the rations. Even my room is large and airy and is supplied with electric light. A room in the late “Volga Hotel” of the Russian Novgorod Fair.

The post I have is responsible and one of the most interesting technically in the job. I have 200 men, 50 unskilled and 150 skilled carpenters and also 100 millitary Red Army men on the shuttering work.

My work – all timbering for the 7 arches (Arches 150 long and 100 feet аbove the Volga waters. It is over water, not a dry watercourse such as the Salt River or Klipriver in the Karoo!   Steamers every hour. Quite busy).  And as Russia to-day builds in timber only, steel and iron being very costly and rare, I embrace a fair part of the work.

I rise at 6 in the morning regularly. At 6.45. I take a special steamer on the Oka harbour and at 7.30. I am on the job. On some nights I get through so late in the evening that I remain and spend the night on the job.

Theatres, pictures I do not see. Neither women [n]or DANCES. I see women on the job! There are many, engineers, technicians, operators, soil diggers, typists, draughtsmen and so on.

JERRY.

05.07.1933

КОПІЯ ЛИСТА ДЖЕРРІ від 05.07.33, отримано в Кейптауні 7/8/33

                    ГОРОД ГОРЬКИЙ 

Мій дорогий (Джо),

Я знаю, що ви вибачите мене, якщо я вам коротко напишу.

Я просто зайнятий і працюю день і ніч без зупинок, без суботи і неділі на горі. Я не знаю, який день тижня. Здається, багато років тому я знав, коли була середа. Ми тут взагалі ніколи не використовуємо це слово. Ми називаємо лише дати.

У мене матеріально все добре вже другий місяць. Я прикріплений до магазинів іноземців і беру з них харчові пайки. В результаті я живу в Росії як пан, майже так само добре, як і ви. Я отримую хліб і масло, м’ясо, горіхи, молоко і солодощі.

Соромно моїм російським колегам!! --------

Сама робота дуже цікава, як ви самі можете зрозуміти, тільки за російських умов поганого постачання, матеріалів і робочої сили часто божеволієш, намагаючись все змусити запрацювати! ---

Я отримую багато повідомлень і газет з-за кордону, з Лондона, Нью-Йорка та Кейптауна, і почуваюся краще.

Боже, я все ще не знаю, що робити! Поки що я не знаю, чи покину я СРСР через два тижні, коли закінчиться моя остання четверта віза. Вони, безсумнівно, запропонують мені подовження. Мені не потрібно буде ні на що подаватися, а тим більше їхати до Москви! – Цього разу я не можу поскаржитися ні на їжу, ні на пайки. Навіть моя кімната велика,  простора та забезпечена електричним освітленням. Кімната в колишньому готелі «Волга» в Нижньогородському ярмарку [район].

Посада, яку я обіймаю, відповідальна та одна з найцікавіших технічно. У мене на опалубці 200 людей, 50 некваліфікованих і 150 кваліфікованих столярів, а також 100 червоноармійців.

Моя робота – вся опалубка для 7 арок (Арки довжиною 150 і 100 футів над водою Волги. Це над водою, а не сухим водотоком, як Солона річка чи Кліпрівер у Кару! Пароплави щогодини. Досить клопітка). І оскільки сьогодні Росія будує лише з дерева, сталь і залізо дуже дорогі й рідкісні, я беру на себе значну частину роботи.

Я встаю о 6 ранку регулярно. О 6.45 я їду спеціальним пароплавом на Окську гавань і о 7.30 я на роботі. У деякі ночі я виходжу так пізно ввечері, що залишаюся і ночую на роботі.

Театри, кіно я не бачу. Ані жінок, ані ТАНЦІВ. Я бачу жінок на роботі! Їх багато, інженерки, техніки, операторки, ґрунтокопки, друкарки, креслярки тощо.

ДЖЕРРІ