18.04.1933

Copy of a letter from Jerry, dated Lugansk  18/4/33 received at Tzaneen 18/5/33

My Dear.

I just finished reading a whole series of our papers dealing with the case of espionage, involving several English Engineers working in Russia to-day.

This is a huge case to which our “Pravda” gives daily 2 ½ pages out of a total of only four. I am fortunate of being able of getting these, for here papers in general come rarely and especially to-day with the great demand on these papers.

I do not know to what extent you are told about the case. It is highly interesting. To me it has a special bearing, as it may, cause certain repercussions. I know that the Lower House has passed us anti-Soviet bill and the debate in the House. Of that you know better.

However Russia knows only of that case, or of the sowing campaign, or lastly, the great anti-religious campaign.

The latter is of great psychological interest. I am speaking of my own experiences here. On Easter eve there was a great anti-religious evening. A special regiment of Red Army men arrived with  panel lights, banners and songs. They paraded up and down the village in front of the “Cherkov” (church) doors. Their orchestra played loudly and well. The doors of the local club hall opened and then a series of speeches stated (-I Joined, too). Religion was attacked from a hundred angles. That lasted till 11. The house was full. Youth mainly youth. An anti-religious comedy followed, staged by local artists. And at 12 o’clock, when the Believers in the church Hall went mad at their resurrected Jesus, great singing followed by orchestra numbers. Later two films were shown and the house dispersed at 2.30 in the morning, people tired and sleepy. Old men and women still kneeled down and prayed to the Lord…

Prior to this all, organizations led a series of meeting, so did Mostrotrest. All these meetings brought forward (under Party guidance) anti-religious resolutions. Resolutions to work on Easter two more hours, and those better and more intense; to pay off and discharge all these who did not turn up to work and went instead to church.

Anyhow, this year, the anti-religious campaign was bitter and intense… “Obschestvenist”(?) i.e. society looked upon everyone who went to church as anti-social, anti-socialist, as an enemy of the Soviet Union.

There were several resolutions carried to ask the village Soviet to close the last church left here in the Stanitza.

Let me assure you that in 5 or 10 more years every concept of Christian Religion will be gone for every in Soviet Russia. --- I think for good.---

I am taking leave on full pay for about 10 days at the end of this month. I am making for Moscow  for the May Celebration.

There is very little work at the moment. It is flood time here and everything is covered. Instead of practical work, we are busy at “Social Work”. Everyday sees numerous meetings. At 5 p.m. and 7 and then later at 9 p.m. A hundred clubs are formed, lectures, political meetings; everyone is drawn in. Engineers, workmen, men and women. Russian love talking! – They excel at it!—

I received your letters.

JERRY B.

P.S./      I read all your letters. I shall be in Moscow and see.

As yet I have heard nothing about the transfer. I am getting uneasy. Materially I am better off for several reasons. Shall tell you one day.

JERRY.

 

18.04.1933

Копія листа від Джеррі датованого з Луганська 18/4/33, отримано в Цаніні 18/05/33

Дорогий.

Я щойно закінчив читати цілу підбірку наших газет, присвячених справі шпигунства, за участю кількох англійських інженерів, які працюють зараз в Росії.

Це гучний випадок, якому наша “Правда” щодня присвячує 2 ½ сторінки із всього чотирьох. Мені пощастило, що я можу їх отримати, тому що тут газети взагалі надходять рідко і особливо сьогодні з великим попитом на ці газети.

Я не знаю, наскільки вам розповідають про цю справу. Це надзвичайно цікаво. Для мене це має особливе значення, оскільки це може викликати певні наслідки. Я знаю, що нижня палата ухвалила наш антирадянський законопроєкт та обговорення в палаті. Про це вам відомо краще.

Однак Росія знає лише про цю кримінальну справу, або про посівну кампанію, і, нарешті, про велику антирелігійну кампанію.

Останнє викликає великий психологічний інтерес. Тут я говорю про власний досвід. Напередодні Великодня був великий антирелігійний вечір. Прибув спеціальний полк червоноармійців з панельними вогнями, прапорами та піснями. Вони дефілювали туди-сюди по селу перед дверима церкви. Їхній оркестр грав голосно і гарно. Двері залу місцевого клубу відчинилися, а потім прозвучала серія виступів (-Я теж приєднався). Релігію атакували зі ста кутів. Це тривало до 11. Будинок був повний. Молодь, переважно молодь. Далі пішла антирелігійна комедія, поставлена ​​місцевими артистами. А о 12 годині, коли віруючі в церковній залі збожеволіли від свого воскреслого Ісуса, - великий спів, за яким слідували виступи оркестру. Пізніше були показані два фільми, а будинок опустів о 2.30 ранку, люди втомлені і сонні. Літні чоловіки та жінки все ще стояли на колінах і молилися Господу ...

До цього всі організації проводили серію зустрічей, так само як і Мостотрест. Усі ці зустрічі виносили (під керівництвом Партії) антирелігійні резолюції. Рішення працювати на Великдень ще дві години – ще краще і інтенсивніше; розрахуватись і звільнити всіх тих, хто не прийшов на роботу і пішов замість цього до церкви.

Так чи інакше, цього року антирелігійна кампанія була запеклою та інтенсивною ... «Общественнсть» (?), тобто суспільство дивилося на всіх, хто ходив до церкви, як на антисоціальну, антисоціалістичну, як на ворога Радянського Союзу.

Було прийнято декілька постанов про прохання до сільської Ради закрити останню церкву, що залишилася тут, у Станиці.

Дозвольте запевнити вас, що через 5 чи 10 років кожен концепт християнської релігії зникне для всіх у Радянській Росії. --- Я думаю, це на краще.---

Наприкінці цього місяця я беру оплачувану відпустку протягом 10 днів. Я їду до Москви на травневе святкування.

Наразі роботи дуже мало. Тут пора повені, і все вкрито. Замість практичної роботи ми все покриваємо. Замість практичної роботи, ми зайняті «Соціальною роботою». Щодня відбуваються численні зустрічі. О 17:00 і о 7, а потім пізніше о 21:00. Створюється сотня клубів, лекції, політичні зустрічі; усі залучаються. Інженери, робітники, чоловіки та жінки. Росіяни обожнюють говорити! - Вони в цьому майстри! -

Я отримав ваші листи.

ДЖЕРРІ Б.

P.S./ Я прочитав усі ваші листи. Я буду в Москві і подивлюсь.

Поки що я нічого не чув про передачу. Мені стає неприємно. Матеріально мені краще з кількох причин. Якось розскажу тобі.

ДЖЕРРІ.