Contact us by e-mail [email protected] for scanned copies of documents

18.07.1933

LETTER (Copy of a letter) from Jerry dated 18/7/33 received at Tzaneen 17/8/33

Dear (Beile),

We are having terrific heat here. I do not know how much—our papers do not tell us and I see no thermometers! I am having headaches daily, acute ones which pass away only at 11 p.m. when it gets dark and cool.

Such heat I only seem to remember in Zululand and Graaf Reinett.

I was paid out to-day a huge sum of money, 560 roubles in addition to my half monthly salary, nominally 200 roubles, actually 162 roubles! I was the envy of many people. This sum was paid to me as expenses while changing my abode from Lugansk to Gorod Gorki, as I explained earlier. 

It is 10.40 in the day, the Sun is setting . I sit absolutely naked and perspiration is covering me. I am protecting my letter from my damp hands.

Each day brings his construction worries. I must tell the truth, these worries are all technical and administrative. I keep clear of payments, of food supply and of stores, purchase etc. These were very curses at “Selo Novosvetlovka”.

And the conditions are awful, though the shortage of material, food and skilled labour is appalling, and though between you, me and the lamp post, we shall not carry out the plan of finishing the job by October the 1st, still we are moving along, so that if you miss even one day you can hardly recognize the job.

And here is partly the magnetism that draws me here. 

I speak Russian, write it as perfectly almost as 10 years ago; nay, there is fear of my forgetting my English before long!!!....

I am impatient. I am often quarreling with people. I have to hit them for telling lies, scandals are often and hard.

Everyone knows me and my manners, and I get what I want.

I must say within a few days whether I stay on or go, and my dear, it is hard, very hard for me to make up my mind! Do not forget, much, very much depends on what I do and if I leave now my future life will take a new turn. To the good or the bad??..

I shall let you know by telegram what happens. But before sending one I shall spend many sleepless nights. Such decision mortals do not make daily!!!.

Beile, the experience I got here is great. For the first time in my life do I build arch bridges, arches 150 feet long and 100 feet above the Volga. I am the first to do it. The workmen are mostly illiterate technically. I explain to others that which I have not done myself. I make errors, to rectify them immediately and gain experience on them. And looking at it materially, we do not do it too badly. We are having the work mechanised, pumps, motors, lathes, electric winches, lighting power, electric drilling, electric planning and other machines working day and night. True not as good as in America but not worse than in South Africa. 

Beile, there is no Anti-Semitism in Russia. Absolutely none. I know it, for they take me as an Englishman and I hear how they refer to Jews. Do you know that even if a Jew is weak at his work they will not “throw” him out for fear of insulting “him” ---- the man that suffered so much from the Czar!--…. And the same about the Gruzins [Georgians], Armenians etc. I am speaking from personal experience!.......

Russia, the mysterious!..

Love to you all.

I have tons of money and for leaving Russia when I will be short I shall cable.

JERRY

18.07.1933

ЛИСТ (копія листа) від Джері, датований 18.7.33, отриманий в Цаніні 17.8.33

Люба Бейль,

У нас тут жахлива спека. Не знаю скільки — наші газети нам не говорять, і я не бачу термометрів! Головні болі у мене щодня, гострі, проходять лише о 23:00, коли темніє і прохолодно.

Таку спеку я, здається, пам’ятаю лише в Зулуленді та Грааф Рейнетті.

Мені сьогодні виплатили величезну суму, 560 рублів на додаток до моєї половини місячної зарплати, номінально 200 рублів, фактично 162 рублі! Мені заздрили багато людей. Ця сума була сплачена мені як витрати під час зміни місця проживання з Луганська на Город Горькій, як я вже пояснював раніше.

Зараз 10.40, сонце заходить. Я сиджу абсолютно голий і піт покриває мене. Я захищаю свого листа від вологих рук.

Кожен день приносить будівельні турботи. Правду кажучи, усі ці турботи технічні та адміністративні. Я тримаюсь подалі від розрахунків, від постачання продуктів харчування і від магазинів, закупівлі тощо. Це були прокляття в «Селі Новосвітлівка».

А умови жахливі, хоча дефіцит матеріалів, їжі та кваліфікованої робочої сили жахливий, і між вами, мною і ліхтарним стовпом кажучи, ми не виконаємо план по завершенню робіт до 1 жовтня, але ми все ж рухаємося, так що, якщо ви пропустите хоча б один день, ви навряд чи зможете впізнати роботу.

І ось частково той магнетизм, який тягне мене сюди.

Я розмовляю російською, пишу нею так само ідеально, як майже 10 років тому; ні, я боюся незабаром забути англійську!!!....

Я нетерплячий. Я часто сварюся з людьми. Я зіштовхуюсь з ними за неправду, скандали бувають часті і важкі.

Всі знають мене і мою поведінку, і я отримую те, чого хочу.

Я маю сказати протягом кількох днів, залишаюся я чи піду, і мій любий, мені важко, дуже важко визначитися! Не забувайте, багато, дуже багато залежить від того, чим я займаюся, і якщо я зараз піду, моє майбутнє життя зміниться. В кращу чи гіршу сторону??..

Я повідомлю вам телеграмою, що буде. Але перед цим я проведу багато безсонних ночей. Такі рішення смертні не приймають щодня!!!.

Бейль, досвід, який я отримав тут, чудовий. Я вперше в житті будую арочні мости, арки довжиною 150 футів і 100 футів над Волгою. Я перший, хто це зробив. Робітники в основному технічно неграмотні. Я пояснюю іншим те, чого сам не робив. Я роблю помилки, щоб негайно виправити їх і набратися досвіду. І, дивлячись на це реально, у нас це не так вже й погано виходить. Ми механізуємо роботу, насоси, двигуни, токарні верстати, електролебідки, освітлювальні прилади, електросвердлильні, електропланувальники та інші машини працюють вдень і вночі. Правда, не так добре, як в Америці, але не гірше, ніж у Південній Африці.

Бейль, в Росії немає антисемітизму. Абсолютно жодного. Я знаю це, бо вони сприймають мене як англійця, і я чую, як вони називають євреїв. Чи знаєте ви, що навіть якщо єврей слабкий у своїй роботі, вони не «викинуть» його, боячись образити «його» ---- людину, яка так постраждала від царя!--…. І те саме з грузинами, вірменами тощо. Я говорю з особистого досвіду!......

Росія, загадкова!..

Люблю вас усіх.

У мене є купа грошей, і для того, щоб залишити Росію. Коли мені не вистачатиме, я телеграфую.

Джеррі