Музей та Міносвіти провели семінар для вчителів про форми і засоби вивчення Голодомору у закладах освіти

19 Листопада 2018

19 листопада 2018 року Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» спільно з  Міністерством освіти і науки України провели навчально-практичний семінар на тему: «Вивчення Голодомору-геноциду в закладах освіти. Форми і засоби організації навчання». У ньому взяли участь близько 100 директорів шкіл, їхніх заступників та вчителів історії з Києва та інших регіонів України.

Підставою для проведення семінару стала співпраця між  Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору» та Міністерством освіти і науки України, задекларована в Меморандумі про співпрацю, підписаному Міністром освіти і науки України Лілією Гриневич та генеральним директором Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Олесею Стасюк у серпні 2018 р. 

Питання співпраці музею і школи в Україні не є новим, оскільки практичне застосування новітніх методів і форм роботи у форматі «школа – музей» дає відчутні результати в процесі формування знань та вмінь школярів. В музеях України успішно з’являється така посада як «музейний педагог», а вчителі все частіше вбачають у музейних працівниках колег, спільно з якими можна навчати учнівську і студентську молодь. Аналіз шкільних програм з історії України дає підстави говорити про недостатню кількість годин, яка виділяється для вивчення теми Голодомору-геноциду. Також самі педагоги часто сприймають тему геноциду української нації з позиції розповіді про неприємне і страшне історичне минуле, забуваючи, що, в першу чергу, знання історії Голодомору, його причин, наслідків, дозволить теперішнім учням, у майбутньому – тим, хто розбудовуватиме демократію в Україні і світі, вміти розпізнавати прояви геноциду і не допустити його повторення у майбутньому.

 

Ще однією причиною для проведення семінару стало те, що музей – в першу чергу є науковою установою, співробітники якого проводять дослідження, а також він акумулює довкола себе провідних дослідників історії Голодомору, видає колективні і авторські праці, є посередником між академічною наукою та школою. Сьогодні, в умовах поступового відкриття архівів та доступу до секретної інформації, стало можливим більш детально та глибоко дослідити причини, масштаб та механізм вчинення Голодомору-геноциду. І всі ті результати мають бути доступними для освітян. Адже навіть побіжне ознайомлення з непростим періодом 30-х років дає відповіді на багато питань сьогодення. Тиск тоталітарного режиму, терор голодом призвели до масштабних демографічних втрат. Поглиблене вивчення Голодомору-геноциду створить підгрунтя розуміння сучасного менталітету українців. Дозволить усвідомити, що викорінення українських традицій та упокорення народу тривало десятиліттями.

 

З вітальним словом перед учасниками семінару виступив Павло Хобзей, заступник Міністра освіти і науки України. Він зазначив, що поглиблене вивчення теми Голодомору-геноциду в школі сьогодні є надзвичайно важливим.

 

Генеральний директор НМ «Меморіал жертв Голодомору» Олеся Стасюк наголосила на тому, що Меморіал жертв Голодомору працює для того, щоб стати пліч-о-пліч з вчителями у нелегкій справі викладу історії Голодомору у школі. Вона розповіла про різні напрямки роботи музею: від інтегрованих екскурсій з майстер-класами для наймолодших, до інтерактивних уроків для старшокласників, на яких вони мають змогу розвивати своє логічне мислення, приміряти різні ролі і робити власні висновки. Олеся Стасюк зазначила, що навіть сьогодні зустрічаються директори шкіл чи вчителі, які намагаються уникнути теми Голодомору на уроках, вважаючи її негативною, невеселою, непереможною. Що насправді є помилковим, адже заперечення теми Голодомору сьогодні є частиною інформаційної гібридної війни, яку веде в Україні Росія, і знання про Голодомор є зброєю, за допомогою якої Україна пише нову сторінку своєї переможної історії.

 

Голова Всеукраїнської асоціації дослідників голодоморів, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук Василь Марочко детально розповів про демографічні втрати українців, адже це питання найчастіше ставлять екскурсоводам музею всі відвідувачі. Він навів багато прикладів замовчування та відвертого знищення даних, які говорять про колосальну кількість жертв Голодомору-геноциду. Василь Марочко також презентував до уваги присутніх свою нову працю – «Енциклопедію Голодомору», над якою дослідник працював понад 7 років.

 

Керівник Центру міжнародного захисту прав людини, доцент кафедри міжнародного і європейського права факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор права Мирослава Антонович розповіла освітянам про документальну та доказову базу, яку вони зможуть використовувати у навчальному процесі, зосереджуючи увагу на тому, що згідно Закону України та Міжнародної конвенції про злочин геноциду та його запобігання, Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом української нації. Вона детально зупинилась на кожній з ознак, які притаманні геноциду як злочину.

 

Головний зберігач фондів НМ «Меморіал жертв Голодомору», Заслужений працівник культури України Ніна Лапчинська представила науково-популярне видання «33 запитання і відповіді про Голодомор-геноцид», яке до 85-х роковин Голодомору підготував Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Зміст видання розроблено на основі тих питань, які найчастіше ставлять відвідувачі музею. Посібник стане у нагоді як вчителям історії, так і пересічним громадянам, які цікавляться історією України. До слова, всі освітяни, звернувшись до музею з офіційним листом на адресу: 01601 м. Київ, вул. Лаврська, 3 або на email: memoholod@ukr.net , зможуть отримати його безкоштовно.

 

У другій частині науково-практичного семінару освітяни Києва, Дніпра і Городища поділилися з колегами своїм досвідом залучення медіа-освітніх технологій та новітніх інтерактивних форм і методів навчання як засобу формування основних компетентностей учнів під час вивчення теми Голодомору на уроках історії та у позакласній виховній роботі. Зокрема, свої напрацювання представили Юрій Гайдученко, Олена Бурлака та Наталя Власова.

Після семінару вчителі мали змогу відвідати Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», прослухати екскурсію та поспілкуватися з музейними науковцями.