10 грудня – День прав людини

10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила перший універсальний міжнародний акт з прав людини – Загальну декларацію прав людини. Документ проголошує права особистості, цивільні, політичні права і свободи.

Багато країн включили основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції. Її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів з прав людини, укладених після 1948 року.

Другий розділ Конституції України закріплює та гарантує основні права та свободи громадянина. У статті 27 йдеться: «Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути самовільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини».

Музей Голодомору поширює правду про злочин геноциду.

Під час Голодомору було порушено головне право людини – право на життя. Комуністичний тоталітарний режим на чолі з Сталіним використав найжорстокішу зброю для вбивства – голод. Складно говорити про дотримання інших прав, коли відбувалося вбивство мільйонів. Розкуркулення, примусова колективізація, конфіскація майна, депортації та виселення, ув’язнення та розстріли без суду, позбавлення можливості висловити думку, сповідувати релігію та поширювати правду – далеко не повний перелік порушень, з якими стикнулися українці під час окупації. Очевидці тих подій розповідають про життя в Совєцькому Союзі та зазначають про злочини комуністів.

Миколаєнко Надія, 1918 р.н. з села Старосільці Житомирської обл. згадує: «Все, що вродило, дочиста забрали активісти, не зоставили нічого, промовляючи: «Так власть требує». В село і в нашу сім’ю прийшов голод, померли моя сестра і маленький братик, не витримали голоду…».

Команда Музею пропонує відвідати заняття «У пошуках права» для дітей віком 10-14 років, на якому говоримо про наші права, факти дискримінації та злочин геноциду. Щоб забронювати заняття та дізнатися більше, перейдіть за посиланням або напишіть нам.