Кам'яні ангели на вході до алеї музею

Музей Голодомору підтримав звернення МКІП до Верховної Ради щодо невідкладного розгляду законопроєктів про протидію хаотичній забудові

27 Травня 2021

Міністерство культури та інформаційної політики разом з Кіровоградською, Хмельницькою, Рівненською, Чернівецькою, Запорізьською, Миколаївською, Сумською, Тернопільською, Житомирською, Харківською, Дніпропетровською, Вінницькою, Черкаською, Лвівською, Закарпатською, Одеською, Полтавською державними адміністраціями, мерами історичних міст Тульчина, Чернігова, Сум, Львова, Одеси, головами територіальних громад, областям-учасницями Дунайської стратегії програми ЄС, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад України», Всеукраїнською асоціацією громад, представниками громадськості, Національно історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця», Національними історико-меморіальними заповідниками «Поле Берестецької битви» та «Биківнянські могили», Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником, Національним історико-архітектурним заповідником «Кам’янець», Національним заповідником «Батьківщина Тараса Шевченка», Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав», Державним історико-архітектурним заповідником «Хотинська фортеця», Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів Стародавній», Національними історико-культурними заповідникам «Чигирин» та «Качанівка», Шевченківським національним заповідником, Національним заповідником «Глухів», Державним історико-культурним заповідником у м.Белзі, Національним заповідником «Софія Київська», Національним історико-археологічним заповідником «Кам’яна Могила», Національним меморіальним комплексом «Висота маршала І.С. Конєва», Національним художнім музеєм, Національним заповідником «Давній Галич», Національним музеєм народної архітектури та побуту, Національним музеєм Голодомору-геноциду, Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Національним музеєм історії України, Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, Національним науково-дослідним реставраційним центром України, Інститутом археології, Спілкою археологів, Вінницьким обласним художнім музеєм просять Верховну Раду України невідкладно розглянути законопроекти про протидію хаотичній забудові.

Недосконалість законодавства у сфері охорони культурної спадщини призводить до руйнування та знищення унікальних історичних місць та пам’яток культури.

На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровані законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини (№ 4561) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини та порушення традиційного характеру середовища (№ 4562).

Вони передбачають системний підхід до врегулювання питань збереження нерухомої культурної спадщини, зокрема:

1. Ввести кримінальну та посилити адміністративну відповідальність за злочини у сфері охорони культурної спадщини;
2. Значно підвищити штрафи за руйнування і знищення пам’яток культури, зокрем,
– для громадян від 850-1 700 грн до 17 000-170 000 грн,
– для посадовців – від 1700-2 250 грн до 170 000 грн,
– за повторне порушення для фізичних осіб – 170 000 – 340 000 грн,
– для юридичних осіб – від 1700 – 170 000 грн до 20400 – 1 700 000 грн,
– за невиконання припису – від 850 – 1700 грн до 1 700 000 грн,
– за повторне порушення для юросіб – 40 800 – 3 400 000 грн.
3. Розширити коло осіб, які можуть складати протоколи за порушення;
4. Зменшити кількість погоджень і дозвільних процедур з 25 до 6, що автоматично прибирає ризики зловживань;
5. Створити прозорі умови для забудовників та цифровізувати всі процеси у цій сфері;
6. Створити відкритий реєстр нерухомої культурної спадщини;
7. Чітко і зрозуміло розмежувати повноваження та встановити єдині правила для всіх;
8. Впровадити спеціальну систему державного контролю та нагляду у сфері охорони культурної спадщини;
9. Передати окремі повноваження у сфері охорони культурної спадщини органам місцевого самоврядування.

Така чітка, прозора, структурована система захисту культурної спадщини може викликати несприйняття з боку тих, хто зазвичай вирішує питання в обхід законних інтересів держави і суспільства. Адже запропоновані зміни до законодавства унеможливлюють хаотичну забудову та корупцію.

Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України