Музей Голодомору співпрацюватиме з колегами з Польщі, Латвії, Литви та Естонії задля поширення правди про радянські злочини
У понеділок, 12 грудня, у Білостоці (Польща) відбулася зустріч представників музеїв, які розповідають про злочини комуністичного режиму у Східній Європі. Ідею співробітництва запропонував польський Музей пам’яті Сибіру в Білостоці – заклад, що розповідає про історію депортацій поляків на Схід, які розпочав ще російський царський уряд, а потім ще в більших масштабах продовжив радянський режим.
Пропозицію підтримали Національний музей Голодомору-геноциду, Музей окупації Латвії, Центр дослідження геноциду та опору Литви та естонським Музеєм окупацій і свободи Вабаму.
Музейні заклади заявили про готовність співпрацювати на міжнародному рівні щодо поширення знань про комуністичні репресії, спрямовані проти громадян країн, які були під радянською окупацією. Співпраця передбачає як обмін дослідницьким та музейним досвідом, так і перспективу спільних майбутніх наукових проєктів та публікацій. Співробітництво також стосуватиметься культурних проєктів, пов’язаних із популяризацією історичних знань з акцентом на історії Центральної та Східної Європи комуністичного періоду.
У своїй промові в. о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак, яка долучилася до зустрічі онлайн, подякувала колегам за цю ідею об`єднання музеїв. Адже в світі й досі зовсім мало знають про злочини комуністичного радянського режиму.
Водночас вона розповіла про роботу Музею Голодомору та його колективу в умовах війни. “Війна внесла зміни в життя всіх нас. В час, коли російські війська стояли за 20 кілометрів від Києва, ми, як і сотні наших колег були змушені заховати наші експонати у сховища, і там вони перебувають до цього часу. І тут я хочу подякувати всім вам, хто від лютого і до сьогодні допомагає нам, надсилаючи в Україну один за одним вантажівки і вагони з засобами захисту музейних колекцій, генераторами і осушувачами, коробками і всім іншим. Я навіть не хочу уявляти, що було б без цієї вашої підтримки і щиро бажаю, щоб війна ніколи не прийшла у ваші країни”, — зазначила Леся Гасиджак.
Вона додала, що наразі триває друга черга будівництва Музею Голодомору, відкриття якої планувалося до 90-х роковин Голодомору, у 2023-му. “Попри війну, і ми, музейники, і українська влада, робимо все, щоб у листопаді 2023 року друга черга музею прийняла своїх перших відвідувачів. Адже Музей Голодомору сьогодні є головним музеєм України. Війна і злочини росіян в Україні спонукають людей цікавитися нашою історією, проводити паралелі, говорити про повторення злочинів через те, що злочинець — росія — не був покараний. До 24 лютого ми думали, що прийшов час, коли треба лиш вшановувати і зробити музей, де розповідатимемо про Голодомор як давно пережитий геноцид з подоланими його наслідками. Але цей етап війни, що триває з 2014 року, показав, що це не так. Ми всі є свідками того, як росія вчиняє в Україні новий геноцид. І тому так само, як з вірою у перемогу наші військові бються за кожен квадратний метр української землі, з такою самою вірою ми впевнені, що на росію чекає трибунал, якого вона уникнула раніше, не відповівши за мільйони депортованих, виморених голодом українських селян, тисячі розстріляних українських священників та діячів культури, за всі біди і страждання, принесені польському, литовському, естонському, і латвійському народам”, — наголосила Леся Гасиджак.
Учасники заходу розповіли про особливості роботи своїх музеїв. В своїх промовах вони також зазначали, що кожна з країн, яку представляють ці музейні заклади, мала власний досвід злочинів та утисків, які було вчинено комуністичним тоталітарним режимом проти їхніх громадян. І саме тому, що росією як правонаступницею СРСР не було визнано та засуджено ці злочини, світ сьогодні спостерігає новий акт агресії з боку москви. В кожної з цих країн є чітке усвідомленння: якщо зло не буде зупинене зараз в Україні, то наступною буде вона. Тому сьогодні так важливо поширювати історичні знання про злочини минулого, наслідком яких стали злочини сьогодення.
Водночас Музей Голодомору в особі в.о. генерального директора Лесі Гасиджак звернувся з першою пропозицією до колег: підготувати спільну міжнародну виставку про злочини комуністичного режиму для молоді. Ідея такої виставки з’явилася під час зустрічі з хорватським громадським діячем, директором з міжнародних зв’язків ГО «Інститут за демократію» Крістіаном Лепесіком. Європейська аудиторія сьогодні потребує такої інформації задля наголошування на тих загрозах, які несуть у собі тоталітарні та авторитарні режими. І якщо старше покоління про це добре пам’ятає, то молодь, яка народилася в інші часи, мало що знає про той період та злочини, вчинені в радянську епоху.