Візуальні образи у спогадах очевидців Голодомору 1932-1933 рр.

Новини музею 17 Квітня 2019

17 квітня 2019 року у Залі пам’яті Меморіалу жертв Голодомору відбулася лекція кандидатки історичних наук, етнологині Ірини Батирєвої «Візуальні образи» у спогадах очевидців Голодомору  1932-1933 рр.

Лекція базувалася на таких актуальних для сучасних історичних досліджень концептах, як образ, пам’ять. Аналіз загальних та конкретизованих «візуальних образів» був сфокусований на двох ракурсах: по-перше, конструювання і нав’язування образів «свого» й «ворога» совєцькою  тоталітарною владою, і  відображення цих образів у спогадах нараторів-очевидців; по-друге, витворення візуальних образів індивідуальною та колективною пам’яттю людей, що пережили внутрішні психоемоційні процеси і почуття, породжені  безпосередньо лихом Голодомору.

Дослідниця розповіла як через інструмент пропаганди й агітації у Радянському Союзі утвердився міф про фатальну загрозу з боку «внутрішнього ворога», начепивши його ярлик визначеним соціальним групам українців: інтелігенції, священикам, селянам.

На прикладі першого в СРСР анімаційного фільму Дзиґи Вертова «Советские игрушки»  (1924 р.) було показано, як режим використовував пропаганду для донесення вигідних владі ідей широким верствам населення, маніпуляції суспільною думкою та психологічної підготовки суспільства до масового вбивства – знищення українців голодом.

Дослідниця, на основі аналізу спогадів очевидців Голодомору розповіла про домінуючі образи пам’яті про голод: образи-персонажі; образи-речі; зорові; нюхові; дотикові образи. На хвилі всеохоплюючої атмосфери страху і насильства років Голодомору, в наративах свідків Голодомору сформувалися як негативні образи безпосередніх виконавців штучного голоду, організованого кремлем, так і  й позитивні образи дитини, жінки-матері, «господаря-куркуля» на противагу його «совєтизованому» образу-антиподові.

Слухачі змогли почути долучитися до обговорення і отримати відповіді на заздалегідь сформовані запитання: Хто став так званим «ворогом» російських більшовиків в Україні? Хто і для чого сформував образи «українських буржуазних націоналістів», «петлюрівців», українських «куркулів»?  Які методи упокорення  використав радянський тоталітарний режим  щодо українців?  Чому Голодомор? Як людська пам’ять відтворює внутрішні психоемоційні процеси і почуття, породжені пережитим лихом Голодомору? Які  домінуючі образи Голодомору живуть у людській пам’яті й досі? Що нам дає це знання сьогодні?

Підсумовуючи,  Ірина Батирєва провела паралелі між історичним минулим і сучасністю, звернула увагу на актуальність сьогодні загроз, які несуть пропагандистські механізми будь-яких тоталітарних режимів, маніпуляції свідомістю тощо. Радянське минуле України й на сучасному етапі дається взнаки і час від часу виринає у вигляді міфологем закладених у минулому.