Роботи італійського митця Сабатіно Шіа експонуватимуться в Києві
18 травня 2021 року у Музеї Голодомору презентували мистецьку виставку «Never Forget. Не забувати ніколи», яку створив відомий італійський митець Сабатіно Шіа.
Сабатіно Шіа (Sabatino Scia) — італійський письменник і художник, що працює з казками та байками і через них представляє непрості травматичні теми для дорослих і дітей. Останніми роками він зацікавився історією Голодомору, геноциду українців, який у 1932-1933 роках призвів до смерті мільйонів українців.
Олеся Стасюк, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду: «Ми щиро вдячні усім митцям, громадським діячам і письменникам, що переосмислюють, нагадують, говорять в Україні та за кордоном про Голодомор та масові штучні голоди. Ми вдячні Сабатіно, який за роки співпраці та підтримки став справжнім другом нашого Музею».
Сабатіно Шіа, італійський художник та автор серії картин про Голодомор: «Я дуже люблю історію. Я завжди намагався зрозуміти, хто ми, звідки наші предки, що ми зробили доброго чи поганого. Перші геноциди відбулися тисячі років тому. Я дізнався про Голодомор у кінці 1980-х років, коли мені подарували книгу “Жнива скорботи” Роберта Конквеста. У своїй творчості я завжди відчував цінність історичної пам’яті та етики. Вважаю, що слід розповідати складну правду за допомогою мистецтва, оскільки воно має величезну комунікативну силу».
Максим Коваленко, Генеральний консул України в Неаполі: «Для нас вкрай важливо, що італійська спільнота долучилася до поширення правди про Голодомор, про ці трагічні сторінки історії України».
Захід модерувала Ірина Курганська, кураторка виставки.
18 вересня 2018 року перші п’ять робіт Сабатіно Шіа увійшли до колекції Музею Голодомору в Києві. Завдяки підтримці Максима Коваленка, Генерального консула України в Неаполі, цьогоріч ще 16 картин стали надбанням Музею. Загалом художник планує написати цикл із 50 полотен та роман.
Червоні корови у кайданах на ногах як заручниці божевільної політики; Зелений Ісус як символ зруйнованих сіл та голодні селяни біля підніжжя його розп’яття; коричневі, чорні та зелені тварини, що стали привидами на землі, яка була символом багатства і родючості; змії як злі духи і демони без краплі жалю — це символи, які використовує художник.
Шіа використовує одновимірні фігури, «казкові» зображення, м’які, а інколи яскраві кольори з простими, майже дитячими рисами. Він протиставляє казкову простоту зображальної техніки жорстокості людських вчинків.
Теми картин художника — колективізація, розкуркулення, масова смертність та поховання під час Голодомору, постать диктатора і злочинця Йосипа Сталіна й загалом умови існування людини в тоталітарному суспільстві, яким був Совєцький Союз.
Зокрема, картина «Комуністична різдвяна ялинка» присвячена руйнації українських святкових традицій. Колядки стали «червоними», Великдень та Різдво — комсомольськими, «октябрини» і «звіздини» замінили хрестини тощо. Ялинку спершу заборонили, а згодом повернули до ідеології. Однак замість традиційних горіхів, яблук, печива тощо її прикрашали атрибутами совєцької пропаганди – зірками, портретами Леніна, піонерами, прапорами.
Інша картина називається «Диктатор Йосип Сталін – організатор геноциду». Коли Сталін помер, у натовпі, який зібрався побачити катафалк з його труною, загинули 800 людей, тому кажуть, що він сіяв смерть, навіть будучи мертвим. У світі небагато людей розуміли, ким був Сталін, і ще менше знали про геноцид, створений ним. В Італії постать диктатора також була малозрозумілою. Як не дивно, але навіть у Неаполі, рідному місті Сабатіно Шіа, люди плакали на вулицях після смерті совєцького тирана. Однак у 1930-х роках італійські дипломати наважилися розповісти світові правду про злочини Сталіна. Італійський консул у Харкові Серджо Ґраденіґо одним із перших розповів Заходу про те, як комуністичний режим убив голодом мільйони українців.
Картини експонуються разом із предметами побуту українців 1930-х років у Залі пам’яті Музею. Так відвідувачі зможуть дізнатися історію на двох рівнях: чуттєвому (за допомогою яскравих і влучних картин Сабатіно) та раціональному (за допомогою експонатів, аудіогідів італійською та історичних довідок-підписів).
Контакти для зв’язку: Ольга Сиротюк, комунікаційниця Музею Голодомору
+380674397507 /// [email protected]
