Стефан Романів: «Потрібні громади, які політично працюватимуть над питанням визнання Голодомору геноцидом»

5 Лютого 2019

До України з запланованим візитом прибув Стефан Романів, перший віце-президент Світового Конгресу Українців (СКУ), голова комісії з визнання Голодомору геноцидом проти українського народу та голова Союзу українських організацій в Австралії. Газета «День» взяла у шанованого гостя інтерв’ю, де зокрема йшлося про Голодомор-геноцид, поширення інформації про нього серед міжнародної спільноти та статистичні дані жертв.

Пропонуємо вам уривок з інтерв’ю з Стефаном Романівом:

«Я очолюю міжнародний комітет з визнання Голодомору геноцидом. 17 держав світу визнали Голодомор геноцидом у якійсь формі. Наше гасло тоді і тепер «Україна пам’ятає — світ визнає» …

Часто точаться дискусії щодо того, скільки людей загинуло під час Голодомору. З огляду на те, що зараз відкриті інші архіви, ми також пропонували створити інститут, щоб вивчити питання, скільки людей загинуло. Ми залишили цю місію створеному Інституту, і він нехай вивчає це питання. Наприклад, євреї тримаються однієї цифри, а ми дотримуємося позиції: не залежно від того одна людина чи 10 мільйонів загинули — фактом є те, що це був геноцид і його треба засудити …

Ми працюємо з міністерством закордонних справ, представником України в ООН, щоб там також просувати цю справу. Ми налагодили добрі зв’язки з урядовими колами. Ми разом працюємо, маємо стратегічний план. Чи ми виконуємо все на 100%? Ні. Але це набагато краще, ніж колись було …

Наші посли та громади мусять працювати над цим і представляти аргументи. В Америці Конгрес і Сенат ухвалили резолюцію щодо визнання Голодомору геноцидом. Ми це зробили в такий спосіб завдяки Джеймсу Мейсу та його комісії. Наприклад, Росія та країни, розташовані близько до неї, не будуть визнавати Голодомор геноцидом, але є багато інших держав, з якими потрібно працювати. Тому потрібні громади, які політично працюватимуть над питанням визнання Голодомору геноцидом. …

Слід нагадувати собі, що до певного часу вживалися радянські архіви. Сьогодні завдяки тому, що є Інститут національної пам’яті, СБУ та інші архіви тепер відкриті, ми можемо говорити правду про те, що було приховано. Якщо ми, 60 млн українців, будемо єдині, можемо багато чого ще здобути».