У березні Швейцарія розгляне питання про визнання Голодомору геноцидом
Вже наступного тижня, у вівторок, 5 березня, Парламент Швейцарії планує розглянути питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Це питання в парламенті представить пані Крістін Бадерчер – представниця Партії зелених Швейцарської Конфедерації в Національній Раді (нижня палата парламенту).
До голосування відповідного рішення країна йшла майже двадцять років. Обговорювати це питання почали ще в роки президентства Віктора Ющенка. В країні, населення якої мало що знало про геноцид українців, проводили виставки про Голодомор, конференції, акції з вшанування пам’яті жертв Голодомору, а також – відповідні консультації між урядовцями обох країн. Також Швейцарська Конфедерація долучалася до декларацій ООН та ЮНЕСКО на вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні, засудження жорстокої політики сталінського режиму та закликала сприяти поширенню інформації про Голодомор як про одну з трагічних сторінок світової історії.
Проте країна так і не наважилася назвати Голодомор геноцидом на державному рівні. Активніше повернутися до цього питання змусило повномасштабне російське вторгнення.
В грудні 2022 року депутатка Національної Ради Наталі Імбоден подала на розгляд Федеральної Ради (уряду) постулат №22.4326 про визнання Голодомору актом геноциду. Як наголошується в постулаті, у 1932—1933 роках кілька мільйонів людей в радянській Україні загинули від голоду, а факт самого голоду замовчували впродовж багатьох років. Відтак злочини Йосипа Сталіна в Україні 90 років тому навіть сьогодні маловідомі широкому загалу в Швейцарії.
«Зіткнувшись із загарбницькою війною, яку Росія веде проти України всупереч міжнародному праву та європейським цінностям, необхідно привернути увагу європейської та швейцарської громадськості до Голодомору та вшанувати цю подію», – наголошувалося в постулаті.
Знаково, що в листопаді 2023 року президент Швейцарії Ален Берзе приїхав до України та взяв участь у скорботних заходах до Дня пам’яті жертв голодоморів на території нашого Музею.
Водночас варто зробити невеликий екскурс в історію і нагадати, що в 1930-х роках Швейцарія була одним із майданчиків, де розповідали правду про Голодомор. 16–19 вересня 1933 року в Берні відбувався Конгрес національних меншин Європи, на якому українська політична і громадська діячка Мілена Рудницька засудила дії комуністичного режиму. Ось як описувала причини для скликання цього конгресу швейцарська газета Oberländer Tagblatt (Thun): «Очевидці повідомляють, що цілі раніше процвітаючі села вимерли, а на узбіччях можна знайти тіла голодуючих дітей. Українські фермери вимирають тисячами. Жодна природна подія, посуха чи повінь не є причиною цієї катастрофи. Лише більшовицький режим довів колишню житницю в таке жахливе становище. Наявне зерно збирали військовою силою і доставляли в промислові центри Росії для харчування робітників і Червоної Армії. Український народ внутрішньо борониться від більшовизму, але вже не має жодних засобів опору. Сьогодні його знищує голод, мабуть, спеціально. Українська представниця не тільки з великим болем говорила про жахливі умови в Україні. Вона також звинуватила всю офіційну політичну Європу в тому, що вона не втручається у «внутрішні справи», а мовчить про ці жахливі злочини більшовизму».
За десять днів питання голоду в Україні обговорювалося вже на приватному засіданні Ради Ліги Націй, що відбулося 29 вересня 1933 року в Женеві. На складному становищі українців наголошував Президент Ліги Націй та прем’єр-міністр Норвегії Людвіг Мовінкель. Втім, на жаль, обидві події не змінили загальну політику замовчування голоду в Україні.
У 2022 році, з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну, Швейцарія зайняла рішучу позицію, прямо засуджуючи агресію проти України. Ми вдячні за це і водночас сподіваємося, що незабаром вона приєднається до списку країн, які визнали Голодомор геноцидом. Адже засудження таких злочинів є запобіжником до їх повторення у майбутньому.