У Посольстві України в Азербайджанській Республіці провели захід приурочений 85-м роковинам Голодомору

15 листопада 2018 р. у Посольстві України в Азербайджанській Республіці відбувся захід, присвячений «85-м роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні та 5-й річниці Революції Гідності», повідомляє прес-служба Посольства України в Азербайджанській Республіці. 

У заході взяли участь представники Національної академії наук Азербайджану, Бакинського державного університету, Бакинського слов’янського університету, Азербайджанського технічного університету суспільних дисциплін, політологи, журналісти, представники Українського конгресу Азербайджану та Української громади ім.І.Франка в м.Сумгаїт, а також спеціально запрошений гість з України доктор історичних наук, професор Київського Національного університету ім.Т.Г.Шевченка (КНУ) В.І.Сергійчук.

Посол України в Азербайджані Олександр Міщенко у своєму виступі звернув увагу присутніх на мільйони загиблих українців унаслідок злочинної політики комуністичного режиму, яка призвела до Голодомору в Україні в 1932-1933 рр.

Під час заходу присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору в Україні 1932-33 рр., а також героїв, які віддали своє життя в Україні та Азербайджані у боротьбі за територіальну цілісність обох країн.

У своєму виступі професор В.І.Сергійчук поінформував присутніх, що слово “Голодомор” означає масове вбивство – мор голодом, від якого не було порятунку. Цим словом українці називають свою Національну катастрофу та геноцид 1932-1933 рр.

Передумовою Голодомору стала політика колективізації, яка викликала гострий спротив селян. Селянські заворушення у лютому-березні 1930 р. охопили майже всю Україну. Чекісти у своїх звітах зафіксували, що в Україні з 20 лютого по 20 квітня 1930 р. заворушеннями було охоплено 1895 сіл у 41 окрузі із 44, на які поділялась територія республіки. Загалом впродовж 1930 р. в Україні спецслужбами зафіксовано більше 4000 масових виступів.

Професор В.І.Сергійчук зазначив, що головною метою Голодомору, організованого більшовиками, було:

• подолати протидію політиці колективізації, оскільки голодні люди нездатні на будь-який значний опір. Так, у 1930 р. у масових антирадянських виступах в Україні взяло участь близько 1,2 млн. селян. За перші 7 місяців 1932 р. органи Головного політичного управління зафіксували в УРСР понад 900 масових виступів, що складало понад 56% усіх антиурядових акцій в СРСР за той час. Під час Голодомору опір практично був зведений до нуля;
• на 1932 р. сталінське керівництво усвідомило, що за два роки колективізації селянська ментальність, яка опиралася на приватновласницькі традиції, залишалася настільки сильною, як і 10 років тому, що не дозволяло розраховувати на успіх політики колективізації в подальшій перспективі. Сталін поставив питання гостро: всі проблеми вирішити одночасно – подолати опір селян, інтелігенції та націонал-комуністів у владі, провчити непокірних та перетворити тих, хто залишиться на «радянських» людей, які б безкоштовно працювали у колгоспі. Зробити це можна було лише в один спосіб – масово винищити непокірних. Україна стала лабораторією, де над цілим багатомільйонним народом були проведені страшні експерименти.

Також професор В.І.Сергійчук озвучив учасникам заходу жахливу статистику, відповідно до якої ГОЛОДОМОР ЗАБРАВ:

мінімум 7 мільйонів життів;

• навесні 1933 р. в Україні помирало: щодоби – 25 000 осіб; щогодини – 1 000 осіб; щохвилини – 17 особи.
• У вересні 1933 р. за шкільні парти не сіла майже половина учнів.

На сьогоднішній день зазначені дані не є остаточними, оскільки дослідники Голодомору обґрунтовують їх лише архівними даними України.

Значну кількість інформації намагались знищити ще за часів СРСР, а зараз Москва відмовляється відкривати свої архіви щодо злочинних дій комуністичної влади СРСР в Україні.

Враховуючи викладене, історики вважають, що об’єктивна кількість жертв була значно більшою і після аналізу всіх недосліджених на сьогодні документів загальна чисельність жертв складатиме набагато більше 7 мільйонів осіб, про що інформували в 1933 році німецькі дипломати на підставі розмов з високопосадовцями ГПУ.

Ці дані є свідченням злочину, який було організовано проти українського народу, і Україною зібрано всі доказові матеріали щодо геноциду.

У своєму виступі кандидат історичних наук, доцент, декан історичного факультету БДУ – пан Азад Рзаєв зазначив, що наслідки злочинних дій комуністичного режиму мали значний вплив практично на усі регіони колишнього Радянського Союзу. Голодомор в Україні у цьому контексті займає особливе значення, оскільки призвів до надзвичайних втрат серед мирного населення України.