«Нас вбивали, бо ми – українці»

Виставки 22 Листопада 2017 - 14 Березня 2018

Після проголошення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього пройшло понад 70 років. Але масові вбивства і геноциди спалахують в різних куточках світу і сьогодні. Для України питання попередження злочину геноциду посідає особливо важливе місце. В 1932-1933 роках радянським режимом проти української нації було вчинено геноцид, що має назву Голодомор. Понад 60 років українцям було заборонено навіть згадувати своїх близьких, яких вбили голодом під час Голодомору. Саме тому в світі так мало знають про такий жорстокий і масштабний злочин, жертвами якого стало понад 7 мільйонів осіб. Інформування світової громадськості про Голодомор є актуальним, адже і сьогодні уряди певних країн використовують голод як знаряддя вбивства.

Україна звертається до світової спільноти із закликом визнання Голодомору актом геноциду української нації, засудженням політики Сталіна та комуністичного радянського режиму. Адже відстрочений світом осуд радянського режиму та його злочинів призвів до нових.

Російська Федерація, яка є правонаступницею СРСР і яка офіційно заперечує геноцидний характер Голодомору, в 2014 році здійснила військове вторгнення на територію України. Сьогодні ми є свідками того, як на окупованих Росією українських територіях відбуваються переслідування українців через мову, вираження громадянських поглядів, проукраїнських почуттів.Проросійськими силами здійснювались публічні спалення книг про Голодомор в анексованому Криму. Низка наукових публікацій провідних дослідників Голодомору офіційно вважається екстремісткою літературою. Влада Росії наклала залізне табу на правду про Голодомор. Та проводить відродження культу диктатора Сталіна. Ці тенденції викликають занепокоєння і тривогу.

Особливу актуальність виставка представляє для громадян України. Голодомор забрав мільйони життів, він пройшов майже через кожну українську родину: рід одних скоротився в половину, інших – на третину, а чийсь не продовжився.  Десятиліттями українці намагались забути жахіття 1933-го, як через душевний біль, так і через страх наразити на небезпеку своїх дітей (адже за розмови про Голодомор людей карали).

Чи впевнений той, хто говорить, що ніякого голоду не було, що його близькі не стали жертвами? Чи всі українці знають як і чому було вчинено Голодомор? Чому Голодомор є геноцидом та чому це так важливо знати?

Аналізуючи історичний досвід, сьогодні громадяни України як ніколи мають усвідомити, що їхнє безпечне моральне, духовне та фізичне існування можливе лише в незалежній українській державі.

Мета документально-публіцистичної виставки «Нас вбивали, бо ми українці» показати Голодомор як процес, а не явище; показати історію Голодомору як історію геноциду української нації крізь призму Конвенції запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Виставка створена в співпраці з Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України, Центральним державним архівом громадських об`єднань України, Центральним державним кінофотофоноархівом України ім. Г.С. Пшеничного, на матеріалах Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України, Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» та Музею Української революції 1917-1921рр.

В її основі архівні матеріали, спогади людей, які пережили Голодомор, дослідження провідних дослідників теми та правників.