Фото з фондів Музею Голодомору
25 Жовтня 2022
У фондах Національного музею Голодомору-геноциду зберігаються фотознімки, які команда Музею зібрала завдяки копіткій роботі зі свідками Голодомору, їхніми родичами та небайдужими людьми, які передавали фото в наш Музей.
Кожен знімок — це життєпис окремої людини або цілої родини. Це історії тих, хто вижив у роки Голодомору, і тих, хто не зумів.
На жаль, світлин періоду Голодомору збереглося не так багато. Також нерідко нащадки у третьому-четвертому поколінні не знають, хто зображений на цих знімках. Водночас цінність кожної світлини — саме в можливості ідентифікувати зображених на ній людей, дізнатися їхні історії, адже саме з них зіткане минуле нашої країни.
У цьому розділі ми публікуємо найцікавіші світлини з нашої музейної колекції.
Звертаємося до відвідувачів нашого сайту: якщо ви маєте в своєму родинному архіві фото періоду Голодомору, передайте їх у фонди Музею Голодомору (контактна електронна пошта [email protected]). Збережімо історію разом!
Слободян Роман та Феодосія з дітьми Марією (1923 р.н.), Антоніною (орієнтовно 1929 р.н.), Іваном (1926 р.н.) із села Зяньківці Хмельницького району Хмельницької області. Родинне фото створене орієнтовно у 1931–1932 рр. Його передала на зберігання свідок Голодомору Слободян (Кащак) Ганна Павлівна (1929 р.н.). На знімку – родина її чоловіка Слободяна Івана (на фото справа). Сестра Антоніна (в центрі) померла з голоду в 1933 р.
Учні другого класу і вчитель села Поставмуки (Постав-Мука) на Полтавщині. Знімок зроблений 25 січня 1933 р. (згідно з підписом на іншому екземплярі фото, який зберігається у Можчіля Віктора Миколайовича). На звороті переданого фото напис: «…на згадку наш 2 клас…учнів, які були тоді і які померли». Фото з родинного архіву Іваненка Віктора Івановича, м. Ужгород, сина Івана Йосиповича Іваненка (1924 р.н., на фото у третьому ряду третій зліва у шапці-вушанці). Свідок Голодомору стверджував, що геноцид пережила тільки половина із зображених на фото учнів.
Вобла Марія з сином Василем. Знімок зроблено орієнтовно в 1926–1928 рр. в селі Піскошине Мелітопольського району Запорізької області. Воблий Олексій Васильович (1881 р.н.) разом із дружиною Марією рятував дітей у роки Голодомору. Світлину в 2021 році передав на постійне зберігання в Музей Олексій Воблий, онук Марії та Олексія Воблих.
Олексій Воблий в оточенні учнів. 1930 рік, село Піскошине, Веселівська селищна територіальна громада, Мелітопольський район, Запорізька область. Воблий Олексій Васильович (1881 р.н.) разом із дружиною Марією рятував дітей у роки Голодомору. Знімок у 2021 році передала на постійне зберігання в Музей Мошенська Ніна Борисівна, жителька с. Піскошине, краєзнавиця-аматорка.
Фотопортрет Хрущ Орини Ігнатіївни, 1901 р.н., матері свідка Голодомору Новохацької Марії Сергіївни (1926 р.н.). ХХ ст. с. Вигурівщина (нині с. Троєщина) Бориспільського р-ну Чернігівської губернії (нині Броварський район Київської області). Знімок у 2021 році передала в Музей Новохацька Марія Сергіївна.
Фотознімок батьків очевидиці Голодомору Ващук Федори Олексіївни (1925 р.н.), яка пережила Голодомор у селі Підгайці Кропивницького району Кіровоградської області. Фото зроблене на початку 1920-х рр. у Центральній Україні.
Групове фото студентів театрально-декоративного факультету Одеського художнього інституту з професором В.М. Мюллером. Серед студентів – Микола Федорович Сліпченко (художник). Напис на звороті: «В театрально-декоративній майстерні проф. Мюллера В. Н. 1927–1928 рр. Одесса. М. С. На 1 курсі Одеського художного Інституту (підпис) М. Сліпченко – 1927–28 рр.» [переклад з російської]. Фото в 2021 році передала на постійне зберігання Сліпченко В.В. Микола Федорович Сліпченко – художник, графік, член Спілки художників України – народився 4 грудня 1909 року на Одещині. У 1927–1931 роках навчався в Одеському художньому інституті. У велике мистецтво увійшов як плакатист. На поч. 1990–х рр. створив дві картини, присвячені Голодомору, які родина митця подарувала Національному музею Голодомору-геноциду в 2021 році.
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фото на склі: 17 од. Додаткової інформації нема. Час створення 1933 р. Передано благодійним фондом «Розвиток Посулля»
Фотознімок груповий. Осінь 1932 року. 5-А клас Криворудської (Зарудянської школи) Кременчуцького району Полтавської області. Третина класу не пережила Голодомор 1932- 1933 рр., в тому числі й Ліда Гончар,1921 р.н. (другий ряд, 4-а зліва:). Фото із сімейного архіву родини Ганни Капустян».
Фотоальбом із фотознімками з заходу щодо відкриття стели, присвяченої вшануванню пам՚яті загиблих від Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. в с. Заруддя Кременчуцького району Полтавської області, Україна та поминальної панахиди 22.04.1990 р. Восени 1932 у селі у 100 дворах проживало близько 650 осіб. Під час Голодомору радянський комуністичний режим знищив у селі 105 осіб (у тому числі чоловіків - 32, жінок - 23, дітей - 50).
Фотоальбом із фотознімками з заходу щодо відкриття стели, присвяченої вшануванню пам՚яті загиблих від Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. в с. Заруддя Кременчуцького району Полтавської області, Україна та поминальної панахиди 22.04.1990 р. Восени 1932 у селі у 100 дворах проживало близько 650 осіб. Під час Голодомору радянський комуністичний режим знищив у селі 105 осіб (у тому числі чоловіків - 32, жінок - 23, дітей - 50).
Фотоальбом із фотознімками з заходу щодо відкриття стели, присвяченої вшануванню пам՚яті загиблих від Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. в с. Заруддя Кременчуцького району Полтавської області, Україна та поминальної панахиди 22.04.1990 р. Восени 1932 у селі у 100 дворах проживало близько 650 осіб. Під час Голодомору радянський комуністичний режим знищив у селі 105 осіб (у тому числі чоловіків - 32, жінок - 23, дітей - 50). На фото - співробітники ДКБ покладають квіти до пам'ятника.
Фотоальбом із фотознімками з заходу щодо відкриття стели, присвяченої вшануванню пам՚яті загиблих від Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. в с. Заруддя Кременчуцького району Полтавської області, Україна та поминальної панахиди 22.04.1990 р. Восени 1932 у селі у 100 дворах проживало близько 650 осіб. Під час Голодомору радянський комуністичний режим знищив у селі 105 осіб (у тому числі чоловіків - 32, жінок - 23, дітей - 50).
