Голодомор на Донеччині. Фото Марка Залізняка

Архів 26 Вересня 2019

Марко Залізняк — фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині. Він залишив справжній фотолітопис нищення українського села Удачне наприкінці 1920-х на початку 1930-х. На його знімках кадри колективізації, розкуркулення й розорення селян, відбирання хліба й виселення до Сибіру.

Марко Желізняк з 12-річного віку захоплювався фотографуванням. Під час Голодомору його запрошували працювати фотографом у НКВС, але він не погодився. Щоб врятувати родину від голоду, чоловік обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз сім’ю з Романівки. У Гришиному (згодом Красноармійськ, нині Покровськ) влаштувався на будівництво заводу, але в 1933 році вимушений був повернутися до Романівки. У 1934 році, в результаті конфлікту з головою сільської ради, Желізняк був засуджений за розорення та крадіжку колгоспної пасіки на 5 років з виселенням. Марко Залізняк подав апеляцію. Справа тяглася майже рік, але була закрита зняттям обвинувачення.

Фотографій, що засвідчують злочин радянського режиму проти українців, не так багато. І Марко Желізняк цілковито розумів значущість своїх кадрів, що підтверджував його син: «Що сьогодні є рядовий знімок, те завтра буде історією».

Фотознімки Марка Залізняка були взяті за основу в створенні документальних фільмів «Миті нашого життя», «Симфонія Донбасу», «Голодомор» та інші. Ці світлини надзвичайно цінні для збереження правди про Голодомор. Їх друкують у підручниках, монографіях тощо.

Кінна упряжка на фоні розібраного складу із зерном