Масова смертність

Штучно організований голод був направлений проти українських селян, не як класу, а як проти українців. Українське селянство становило питому частину нації і було рушійною силою національних повстань.

 

Абсолютну більшість сільського населення УСРР становили українці, а абсолютну більшість українців – селяни. За даними перепису населення 1926 року із 23,5 млн осіб українців 20,6 млн осіб (87%). За такої концентрації українців організаторам Голодомору достатньо було позбавити селян продуктів харчування за адміністративно-територіальним принципом. У лютому-березні 1932 року, коли голод уже охопив декілька районів УСРР, було 32,6 млн осіб, з них сільського – 25,5 млн. осіб. За результатами досліджень провідного українського вченого В. Марочка Голодомор охоплював територію з населенням 22,4 млн осіб. При таких обставинах в цей період важко сказати, хто помирав від природних чинників, а хто від голоду. Середня смертність майже всіх районів досягала 30-35 %.. Відтак кількість вбитих сягає 7 мільйонів осіб.

МАПА СМЕРТНОСТІ ВІД ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР. В УКРАЇНІ. ДЖЕРЕЛО: МАРОЧКО ВАСИЛЬ.ТЕРИТОРІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР. – К., 2014. – С. 34-35.

В 1933 році смертність в Україні і на Кубані перевищувала природну у десятки разів. Архівні документи та свідки геноциду свідчать про жахливу катастрофу в Україні. Люди вимирали родинами, селами. В більшості випадках, трупи жертв збирали спеціально організовані групи людей і відвозили на околицю населених пунктів. Поховання без жодних пам’ятних знаків були. Реєстрація смертності і народжуваності не проводилася належним чином. Представники Центрального управління народним господарством здійснили низку обстежень  в українських селах і виявили високий рівень недообліку смертності.

Коли смерть реєструвалася, досить часто чиновники вдавались до фальсифікацій, фіксуючи як причину смерті «старість», «невідомо», «слабість», «виснаження», «безбілковий набряк», «від тифу» та інші захворювання. Починаючи з зими 1933 року селянам свідоцтво про смерть не видавали. В деяких населених пунктах службовці вели кількісний облік смертності, а в деяких жодного обліку.

“ТУТ КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ХОВАТИ ЛЮДЕЙ”. ОГОЛОШЕННЯ НА ОКОЛИЦЯХ ХАРКОВА. 1933 Р. ФОТО З КОЛЕКЦІЇ КАРДИНАЛА ТЕОДОРА ІННІЦИРА (АРХІВ ВІДЕНСЬКОЇ ДІЄЦЕЗІЇ). ФОТО ЗРОБИВ ІНЖ. А. ВІНЕРБЕРГЕР. ФОТОДОКУМЕНТИ НАДАНІ ПРОФ. ВАСИЛЕМ МАРОЧКОМ