«Це був справжній геноцид українського народу, українське село винищувалося», – свідок Голодомору Ілько Корунець
8 листопада 2018 року до Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» завітав видатний мовознавець, перекладач, літературний критик, професор кафедри англійської філології і перекладу Київського національного лінгвістичного університету Ілько Корунець.
Ілько Вакулович народився у 1922 році у селі Семенівка на Черкащині. Голодомор став переломним моментом у житті нашого гостя. До цього часу, згадуючи про страшні роки геноциду, Ілько Вакулувич відчуває тривогу та занепокоєння. Ще перед тим, як піти до школи, малий Ілько вже умів читати. Проте вже у другому класі почалися голодні роки і дітям було не до навчання.
Страшна картина голих, голодних дітей, які щипали траву та листя вишні, закарбувалась у пам’яті малого Ілька. З 68 учнів у третій клас пішло тільки 24 дитини, решта померли страшною голодною смертю. Не оминула сталінська коса і хату Ілька Вакуловича: від голоду померли дві сестрички, братик, дядько та дідусь, яких поховали у садку біля хати, тому що не було сил у інших членів сім’ї вивезти тіла родичів на кладовище. А сусіднє село Чеснівка вимерло повністю і влітку 1933 року там стояв страшний сморід через те, що нікому навіть було поховати людей.
При цьому комуністична пропаганда брехала про нібито заможних куркулів, які приховують і знищують хліб. Сім’ю Вакуленків розкуркулили ще у 1930 році. Тавро «куркуля» висіло на членах родини Вакуленків ще довгі роки. Це проявлялося навіть у таких дрібницях, як грамота за відмінні оцінки, які не отримував малий Ілько тільки через своє “куркульське походження”.
Зустріч з Ільком Корунцем викликала помітний інтерес у середовищі випускників Київського національного лінгвістичного університету, в якому Ілько Вакулович викладає вже 59 років. Випускники університету з трепетом згадують доброго та чуйного професора Корунця, який став наставником для цілої плеяди перекладачів. Також, на зустрічі були присутні журналісти та всі зацікавлені почути історію Голодомору з вуст людини, яка пережила геноцид.