Листи з горища: презентовано цифровий архів листування Джері Бермана
У Музеї Голодомору у вівторок, 5 липня, відбулася онлайн–презентація цифрового архіву листів Джері Бермана, інженера з ПАР, який став мимовільним свідком Голодомору 1932–1933 років в Україні.
Участь у презентації взяли:
Яна Гринько – завідувачка експозиційно–виставкового відділу Національного музею Голодомору–геноциду;
Алісон Маршал – онука Мейєра Фортеса, з яким листувався Джері Берман;
Роман Молдавський – кандидат історичних наук, методист експозиційно–виставкового відділу Національного музею Голодомору–геноциду, який досліджує листування Бермана;
Сара Нестерук – британська художниця, аніматорка, авторка проєкту «Рецепти хліба», викладачка в Університеті Гаддерсфілда;
Тетяна Нагірнич – перекладачка Національного музею Голодомору–геноциду.
«Ця історія почалася минулого року, коли до музейних фондів було передано 67 листів інженера з Південної Африки Джері Бермана, який у 1932–1933 роках писав з України, а саме зі Станиці Луганської, до своїх рідних і друзів, – розповіла Яна Гринько. – Частину цих листів ми експонували в Залі пам’яті. Згодом вони будуть представлені в майбутній експозиції Музею Голодомору. А поки що ми вирішили надати можливість усім охочим прочитати ці листи та опублікували їх на сайті Музею».
Алісон Маршал, яка в 2016 році знайшла ці листи, адресовані її дідусеві Майєру Фортесу, зізналася, що не одразу зрозуміла їхню цінність. Адже нічого не знала про Голодомор і не розуміла контекст. «Я показувала листи різним людям, але ніхто не міг пояснити, про що в них ідеться, – розповіла пані Маршал. – Я все більше і більше дізнавалася про Джері Бермана, знайшла його сина Пітера, який допоміг встановити деякі факти біографії батька, а також дізналася більше про історичний період, який описував Джері. З листів я дізналася, що він народився в єврейській родині у Литві, яка на той час входила до складу Російсько імперії. Життя було важким, тому родині довелося емігрувати до Південної Африки. Джері тоді було 17 років. Під час навчання в університеті Кейптауна Джері познайомився з моїм дідусем Майєром Фостером, якому потім і писав свої листи».
Знайомство пані Алісон із художницею Сарою Нестерук нарешті допомогло зрозуміти цінність цього листування. Вона й порадила передати листи в Україну, до Музею Голодомору. Сама ж художниця, надихнувшивсь, цією історією, створила анімаційний фільм про листи Джері Бермана, який став частиною її проєкту «Рецепти хліба».
Історик Роман Молдавський наголосив, що унікальність цих листів у тому, що вони є яскравим описом побуту і життя звичайних людей періоду Голодомору, це те, чого не знайдеш у офіційних документах. Також він пояснив, що привело Джері Бермана в СРСР.
20–30 роки минулого століття – це період так званої індустріалізації. Враховуючи катастрофічну нестачу фахівців різних спеціальностей, СРСР шукав їх по всьому світу. У 1932 році Джері вже було 29 років, але він ще не знайшов себе як професіонал. Тому пропозиція їхати в Радянський Союз «будувати соціалізм» виглядала цікавою.
«У той час Радянський Союз проголосив побудову першої соціалістичної держави, – каже Роман Молдавський. – Це викликало великий інтерес, зокрема, освіченої молоді. Берману було цікаво на власні очі подивитися на побудову цієї утопії та реалізувати себе».
Проте дійсність виявилася дуже далекою від очікувань.
«Іноземні наймані робітники перебували в привілейованому становищі, це підтверджують документи того часу, – додає Роман Молдавський. – Це стосувалося оплати праці, надання житла, одягу та предметів побуту. Джері писав в одному в листів, що відчуває себе тут аристократом – його добре годують, йому всі поступаються дорогою, він має змогу замовляти одяг за останньою модою, йому були доступні окрема їдальня та окреме житло. Перебуванням іноземних працівників справді було досить комфортним, особливо в порівнянні з місцевими робітниками. На фото ви можете побачити бараки, в яких жили місцеві, і котеджі, які будували для іноземних працівників».
За словами Молдавського, Джері потрапив в Україну восени 1932 року, як раз, коли почав розгортатися Голодомор. І перебував до того часу, «коли ця хвиля смертей почала спадати».
«Він фіксує у своїх листах, яким чином відбувалися ці епохальні будівництва, які Радянський Союз подавав як перемогу соціалістичного ладу, – каже пан Молдавський. – У своїх листах він описує всі ті жахіття, які доводилося бачити на власні очі. Є кілька промовистих листів, де Берман описує різні ситуації того, що його робітники копирсаються у смітниках у їдальні, аби поживитися картопляними відходами. Він говорить, що як інженер мусить “вибивати” продуктові картки у керівництва. Він також підкреслює, що особисто його становище набагато краще. А його керівники, отримуючи трохи більшу від нього зарплату, не можуть себе прогодувати».
Також історик наголошує, що цінність листів Бермана полягає ще й у тому що за кордоном Голодомор сприймають здебільшого як історію селян. «Листи Джері розповідають, що робітники, з якими він будував міст, теж голодували і мали обмежений доступ до продуктів харчування, як і селяни з навколишніх сіл, – розповідає він. – У селянина є присадибна ділянка, де можна виростити щось. Якщо робітнику не дадуть хлібну картку, то він помре».
Інженера-іноземця дивує, що напівголодні працівники мають виконувати п’ятирічний план. Берман у своїх листах зазначає, що лише фанати партії свято вірять, що можна щось побудувати до визначеної дати, не маючи штатного розкладу для робітників, матеріалів будівництва та їжі.
«Наприклад, за п’ять років вони будують на Дніпрі дамбу та величезний 1500–метровий міст біля Катеринослава. Вони побудували їх за рекордно короткий час. У цьому немає жодних сумнівів! Але як бути із засобами! … Це коштувало людських жертв і грошей удвічі більше, ніж це було б в Америці на подібних роботах», – пише Берман в одному зі своїх листів.
Листи Джері Бермана руйнують радянські міфи та є свідченням того, якою страшною ціною відбувалася індустріалізація в СРСР.
Знайти листування на сайті можна в розділі Голодомор/Архів/Листи Джері Бермана.
Натискаючи на будь–який із них, ви відкриєте скан–копію, а також отримаєте його розшифрування англійською мовою та переклад українською.
