Підтримайте петицію про позбавлення Пулітцерівської премії журналіста Волтера Дюранті

10 Грудня 2021

Триває збір підписів під петицією з відкликання Пулітцерівської премії у журналіста Волтера Дюранті (1884-1957). Петицію ініціював Комітет США з визнання Голодомору геноцидом за підтримки Посольства України в США.

Високої професійної нагороди Вольтер Дюранті був удостоєний у 1932 році за серію репортажів з СРСР про програму колективізації Йосипа Сталіна для видання «Нью-Йорк Таймс». У своїх матеріалах, а також публічно журналіст заперечував Голодомор в Україні.

«Метою ініціаторів петиції є зібрання такої кількості підписів, що не дозволить Пулітцерівському комітетові продовжувати політику ігнорування багаторічних звернень української громади США, і сприятиме до 90-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу – позбавленню Волтера Дюранті згаданої премії», – йдеться в листі МЗС.

Петицію може підписати громадянин будь-якої країни світу. Для цього треба зайти за посиланням: https://www.change.org/p/the-new-york-times-and-pulitzer-prize-board-revoke-walter-duranty-pulitzer-prize.

Станом на 10 грудня 2021 року петицію підписали 5 929 осіб. Мета найближчого часу – зібрати 7 500 підписів.

Як ідеться на сайті петиції, «публічно заперечуючи будь-який голод, Волтер Дюранті приватно визнав жорстокість Сталіна, але продовжував брехати, щоб мати доступ до Сталіна». Хоча саме програма колективізації Сталіна під назвою «П’ятирічний план»  «послужила засобом геноциду 7-10 мільйонів українців» (за останніми даними українських науковців, комуністичним тоталітарним режимом було знищено 10,5 млн українців).

«Пулітцерівська премія — це видатна і престижна нагорода, яку вручають гідним журналістам, котрі заробляють свою репутацію правдою, – наголошують автори петиції. – У випадку Дюранті її вручили людині, яка не відповідала критеріям журналістської етики чи стандартам премії, а натомість поширювала неправдиві новини про тоталітарний режим по всьому світу. Голодомор був найбільшим прихованим злочином ХХ століття. Він усе ще не дуже відомий, оскільки його замовчували понад 50 років, а Дюранті заперечував правдивих журналістів і кепкував з них, бо вважався авторитетом щодо всього радянського».

Нагадаємо, що кампанія за позбавлення Дюранті Пулітцерівської премії триває упродовж останніх майже 20 років. Так, у 2003 році після ініціативи української громади та дослідження, проведеного професором Колумбійського університету Марком фон Хаґеном, «Нью-Йорк Таймс» та комісія Пулітцерівської премії дійшли висновку, що «не було чітких і переконливих доказів навмисного обману» для усунення Волтера Дюранті зі списку лауреатів Пулітцерівської премії. А відтак вирішили не відкликати премію. Хоча в комісії й визнали, що репортажі журналіста мають, за сьогоднішніми стандартами, серйозні недоліки.

У листопаді 2007 року публічна акція з вимогою позбавити Дюранті Пулітцерівської премії пройшла у Києві.

«Через майже 90 років журналістська етика та правда про сталінський геноцид української нації мають бути визнані. Злочини проти людства заслуговують на відповідальність, — наголошують автори петиції. — Позбавлення Волтера Дюранті Пулітцерівської премії було б великим жестом спокути за кривду, вчинену The New York Times та радою Пулітцерівської премії. Відкликати!».