Презентовано ГІС «Місця масового поховання жертв Голодомору»

Голодомор. Всі новини 21 Листопада 2018

22 листопада 2018 року до 85-тих роковин Голодомору-геноциду Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» презентував геоінформаційну систему «Місця масового поховання жертв Голодомору». Проект створено за підтримки Українського культурного фонду.

Україна у 1932-1933 роках втратила від 7 до 10 мільйонів людей. Вимирали цілі родини, села спустошувалися. Смерть перестала сприйматися як надзвичайне явище. Виснажені тривалим голодуванням, селяни вже не мали сил, щоб поховати своїх померлих від голоду рідних. Радянська влада для того, щоб приховати масштаби смертності та запобігти поширенню інфекцій, організовувала збір і поховання тіл убитих голодом людей. Для цього на місцевих кладовищах викопували великі поховальні ями. Також зібрані на вулицях трупи звозили на околиці міст до ровів та інших природних заглиблень. Часто тіла людей закопували таємно, вночі, без трун, без дотримання традиційних обрядів тощо. На місцях масового поховання не встановлювали жодних пам’ятних знаків.

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» створив портал, на якому візуалізована інформація про ці місця поховання жертв геноциду 1932–1933 років та прикріплена до карти.

Про збір інформації для проекту розповіла генеральний директор музею Олеся Стасюк: «Ми знайшли понад 900 місць масового поховання. Частина матеріалу була в кримінальній  справі №475 по факту вчинення злочину геноциду на території України в 1932-1933 роках: 857 місць. Також нам допомагали громадські діячі, співробітники музеїв, професори та дослідники, які з усіх куточків України передавали нам інформацію.»

З пошуком місць поховання вагомо допомогли свідки Голодомору. Заперечуючи факт Голодомору в Україні, радянська влада ретельно приховувала місця масового поховання жертв цього злочину. На місцях масового поховання облаштовували парки відпочинку, будували підприємства, прокладали автошляхи, або залишали у занедбаному стані. Лише ті, кому вдалося вижити, завжди пам’ятали про їхнє існування. Саме їхні спогади та архівні матеріали лягли в основу інформаційної бази проекту.

 Директор зазначила, що робота з пошуку місць масового поховання триває, і кожен може допомогти музею у цій справі, передаючи інформацію про поховання жертв Голодомору.  

Куратор проекту Юлія Коцур показала структуру ресурсу: «Користувачі можуть побачити на карті позначки локацій місць масового поховання жертв Голодомору, пам’ятники та пам’ятні знаки, встановлені на пошану жертв Голодомору. А також дані про втрати від геноциду, архівні матеріали та спогади про Голодомор в конкретному населеному пункті України.»  

З геоінформаційною системою ви зможете ознайомитися на офіційному сайті музею.

Також 22 листопада, за участі начальника управління філателістичної продукції ПАТ»Укрпошта» Наталії Мухіної, у музеї відбулась церемонія спецпогашення художнього маркованого конверта «Голодомор в Україні. 1932-1933» присвяченого 85-тим роковинам Голодомору-геноциду. Автор конверту Дмитро Бур’ян.  Тираж складає 400 тис. примірників, які сьогодні були завізовані у всіх відділеннях пошти. А на Головпоштамті відбулася церемонія спецпогашення  письмової кореспонденції. Тим самим інформація про геноцид українців 1932-1933 років, за допомогою листів, розлетиться по всьому світу.

По завершенню Олеся Стасюк представила відеоролик до 85-тих роковин Голодомору-геноциду та  подякувала авторів відео – студії інноваційних AV технологій Front Pictures. Відео можна подивитися в Залі пам’яті музею.